23 квітня.
Від Рейян.
Сьогодні мені зателефонував тато Хазар.
-Ало!
-Рейян, мама народжує!
-Як?Де ви?
-В 4 лікарні.Приїдеш?
-Так. Вже їду.
Я швидко одягнулася.
-Меліке!
-Так?
-Подивись за Умутом я в лікарню.
-Що сталося?
-Мама народжує!
-Ого!Вітаю!
-Дякую.
Коли я їхала мені зателефонував Міран.
-Ти взагалі працювати будеш?!
-Чого ти кричиш на мене!?
-Тому що ви через своє весілля пані Рейян забули про роботу.
-Міран, збав тон і свої ревнощі! Мама народжує! Я їду до неї!
-В який лікарні?
-4. А ти взагалі, що там робитимеш?
Міран кинув слухавку.
-Придурок!!!
Я приїхала.
-Ну як вона?
-Ну...народжує. Дякую, що приїхала.
-Я не на довго. Хочу дізнатись, що все добре і все.
-Як скажеш.
Через 20 хвилин прийшов Міран.
-Та що ти тут робиш?!
-Рейян, заспокойся!-Тато заспокоює мене.
-Рейян, чому я не маю прав тут бути?-Міран.
-А яке ти маєш?!
-Рейян!-Міран.
-Чого ти кричиш на мене?!
-Так! Рейян, Міран заспокоїлись!
-Ось!-Міран.
Я відійшла від нього. Раптом чую голос Омера. АААА!!Тільки його не вистачало.
-Рейян!
-Омер, що ти тут робиш?
-Я дізнався від Меліке. Як мама?
-Добре.
-А він яке має право тут бути?-Влазить Міран.
-Міран, заспкойся!
-Ні. Я запитую.-Міран.
-На правах її нареченого!-Омер.
-Що?!Я тебе запитував?!
-Я сам відповідаю!
-Так досить! Досить вже!Або йдіть або сидіть тут тихо! І не підходьте до мене!!
-А чому я повинен йти?-Міран.
-А хто ще?
Міран накидується на Омера. Їх рознімає тато.
Я пішла від них подалі.
-Ого! Ти що не помічаєш? Вони готови за один твій погляд вбити одне одного.-Ярен.
-Дуже смішно!
-Я серйозно!
Омер пішов.
-І ти йди!
-Я не піду. Я теж хвилююсь за пані Зехру.
-Йди кажу!
-Рейян, не кричи. Все! Заспокойся!-тато.
-Оф....
Потім виходить лікарка.
-Ну що там?
-Вітаю всіх! Татусю, у вас дівчинка!
Мама народила здорову дівчинку.
-Вітаю.
-Дякую. Хочеш подивитися на неї?
-Ні, дякую. Мені сьогоднішнього концерту вистачило. Потім якось.
І пішла.
29 травня.
-Міран, в мене для тебе подарунок.-Фират.
-Який?
-Докази, що ти не винен.
-Докази?
-Угу.
-Дякую!
-Нема за що!
-А уявляєш, Рейян так і не привітала.
-Ну...до весілля готується.
-А ніякого весілля не буде!
-Як це?
-Вона МЕНЕ кохає!
-Це зрозуміло але ПОВАЖАЄ його.
-Я змушу її!
-Ну бажаю тобі щоб саме це бажання збулося!
-Дякую!
Фират обійняв Мірана.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Наша сім'я навіки
RomanceВона його ненавидила, а він кохав її. Їх одружили і їй прийдеться покохати його.Він буде робити все для цього. Історія справді цікава.