Наша сім'я навіки

Пологи

23 квітня.

Від Рейян.

Сьогодні мені зателефонував тато Хазар.

-Ало!

-Рейян, мама народжує!

-Як?Де ви?

-В 4 лікарні.Приїдеш?

-Так. Вже їду.

Я швидко одягнулася.

-Меліке!

-Так?

-Подивись за Умутом я в лікарню.

-Що сталося?

-Мама народжує!

-Ого!Вітаю!

-Дякую.

Коли я їхала мені зателефонував Міран.

-Ти взагалі працювати будеш?!

-Чого ти кричиш на мене!?

-Тому що ви через своє весілля пані Рейян забули про роботу.

-Міран, збав тон і свої ревнощі! Мама народжує! Я їду до неї!

-В який лікарні?

-4. А ти взагалі, що там робитимеш?

Міран кинув слухавку.

-Придурок!!!

Я приїхала.

-Ну як вона?

-Ну...народжує. Дякую, що приїхала.

-Я не на довго. Хочу дізнатись, що все добре і все.

-Як скажеш.

Через 20 хвилин прийшов Міран.

-Та що ти тут робиш?!

-Рейян, заспокойся!-Тато заспокоює мене.

-Рейян, чому я не маю прав тут бути?-Міран.

-А яке ти маєш?!

-Рейян!-Міран.

-Чого ти кричиш на мене?!

-Так! Рейян, Міран заспокоїлись!

-Ось!-Міран.

Я відійшла від нього. Раптом чую голос Омера. АААА!!Тільки його не вистачало.

-Рейян!

-Омер, що ти тут робиш?

-Я дізнався від Меліке. Як мама?

-Добре.

-А він яке має право тут бути?-Влазить Міран.

-Міран, заспкойся!

-Ні. Я запитую.-Міран.

-На правах її нареченого!-Омер.

-Що?!Я тебе запитував?!

-Я сам відповідаю!

-Так досить! Досить вже!Або йдіть або сидіть тут тихо! І не підходьте до мене!!

-А чому я повинен йти?-Міран.

-А хто ще?

Міран накидується на Омера. Їх рознімає тато.

Я пішла від них подалі.

-Ого! Ти що не помічаєш? Вони готови за один твій погляд вбити одне одного.-Ярен.

-Дуже смішно!

-Я серйозно!

Омер пішов.

-І ти йди!

-Я не піду. Я теж хвилююсь за пані Зехру.

-Йди кажу!

-Рейян, не кричи. Все! Заспокойся!-тато.

-Оф....

Потім виходить лікарка.

-Ну що там?

-Вітаю всіх! Татусю, у вас дівчинка!

Мама народила здорову дівчинку.

-Вітаю.

-Дякую. Хочеш подивитися на неї?

-Ні, дякую. Мені сьогоднішнього концерту вистачило. Потім якось.

І пішла.

29 травня.

-Міран, в мене для тебе подарунок.-Фират.

-Який?

-Докази, що ти не винен.

-Докази?

-Угу.

-Дякую!

-Нема за що!

-А уявляєш, Рейян так і не привітала.

-Ну...до весілля готується.

-А ніякого весілля не буде!

-Як це?

-Вона МЕНЕ кохає!

-Це зрозуміло але ПОВАЖАЄ його.

-Я змушу її!

-Ну бажаю тобі щоб саме це бажання збулося!

-Дякую!

Фират обійняв Мірана.