Наша сім'я навіки

З днем народження, кохана.

1 червня.

Міран прислав два подарунки Рейян.

Один подарунок:

Букет квітів і записка.

-Кохана, вітаю тебе! Бажаю щоб ти нарешті зрозуміла, що кохаєш мене! Особливо відкрий другий подарунок! Люба, давай сьогодні зустрінемося о 20:00 на нашому місці. Я чекатиму тебе! Цілую.

По щокам Рейян покатились маленькі слізки. Вона дуже кохала його. Вона зняла обручку Омера і відкрила другу коробку.

Там були докази про "зраду" Мірана.

Рейян засміялася.

-Міран...

Ввечері о 20:00.

-Вааааауу. Міран як гарно.

Міран накинувся на Рейян цілунком. Рейян хотіла його зупинити. Але він її тільки ближче притуляв до себе. Через дві хвилини вони зупинилися.

-Чому покликав?

-Таке відчуття, Рейян що якщо ти навіть периспиш зі мною тобі буде все одно.

-Ха...дуже смішно.

Міран посміхаєтся.

-Сідай!

Вони сіли.

Від Рейян.

-Ммммм пані Рейян, а де ж ваша обручка?

-Де треба. Ти краще скажи навіщо покликав мене сюди.

-Рейян, не бреши мені.

-В чому?

-Ти ненавидиш мене! Але в мене з'явився шанс. Докази ти бачила.

-Бачила....і пробачила.

-Ось....пробачення є. Кохання є. Так навіщо одружуватись?

-Хм...зрозуміло. Не зміг...хотів як краще але твоє кохання не дозволило тобі.

-Може бути....Рейян,зрозумій мене! Я не можу без тебе! Як не старався!

-А мені що робити? Якщо з тобою не можу!?

-Не виходь за нього! Будь ласка!

-Ні, Міран.Я вже все вирішила.

-Рейян.

-Що?

-Мені зараз дуже боляче на серці. Дууже.

-Я розумію. Але...

-Значить так. Я довго думав! Але вирішив. Умова така.Т и виходиш заміж за Омера, а сина я забираю.

-Ми ж домовились!

-Рейян, я тоді хотів здатись.

-Значить ти будеш керувати мною через сина?!

-Ні.

-Міран, на цій нотці наша розмова преривається. Домовленість ту ми не розрушаємо. Бувай!

-Як я житиму без тебе??!!

-Вбий свої почуття!

-Рейян!

Рейян йде.

Коли Рейян прийшла до дому вона відразу пішла в свою кімнату. Там їй зателефонував Омер.

-Ало, Рейян.Привіт.

-Привіт.

-Ти сумна?

-Ні. Просто втомлена.

-Зрозуміло. Завтра ми подаємо заяву. Ти не передумала?

-Завтра? Не знаю. У нас з Міраном син...

-Він тобі погрожував сином?!

-Ні. Омер, давай я тобі завтра скажу.

-Гаразд. Якщо ти навіть відмовиш я залишусь тобі вірним другом.

-Дякую! Бувай!

-Бувай!

Рейян почала думати.