Анонім?...

28 10 7
                                    

Ми зайшли в дім. Там за столом сиділи тато і мама.(Ігор та Карина).

-Привіт всім! Що сталось?

-Сину, сідай.-тато.

-Гаразд.

Я сів. Женя поруч.

-Кажіть.

-Кирило, тут така справа.-тато почав.

-Коротше, вашій сім'ї погрожують.-Женя перебив.

-Хто?

-Не знаю.

-Сину, це якійсь анонім.-тато.

-А чим саме він погрожує?

-Вбити всіх.

-Він пише смс нам на телефони. Твоїй мамі, татові. Мабуть і смерть Ані сюди причетна.- добавив Женя.

-Ні! Ми чудово знаємо хто туди причетний!

-Гаразд...

-Сину, ви про що?-Мама.

-Нічого. Гаразд, я розберусь. 

-Добре.

-Женя, ходімо.

Ми з Женею пішли в мою кімнату.

-Тепер нормально пояснюй.

-Ігорю Марковичу прийшов смс. Моя помста почалась. Потім Карини Максимівні. Ваш чоловік мені за все поплатиться. І мені під горло ніж підставили. 

-Що?!

-Казали щоб я тебе попередив. Щоб ти готувався до війни з ним.

-Покидьок!

-Так...

-А це не Сашка?

-Ні. Голос інший. Грубіше.

-Здуріти! 

-А в тебе там що?

-Нічого!

-Ого, чому такий злий?

-Та ляпас дала! Суч... зараза!

-Чому?

-Я... загрався трішки... спочатку оса до неї причепилася, я не рятував, потім в воді ледве її не втопив. Вона просто не вміє плавати і... хотів щоб вона відчула як було Ані.

-Ти придурок!

-Знаю. Потім втекла. Я плюнув і приїхав сюди.

Женя почав аплодувати.

-Чого ти?!

-Вітаю! Ви провалили свій план! Йди вибачайся!

-Це вона повинна вибачатися! А не я!

-Ну так...

Я розбив вазу і поїхав до неї. Почув тільки сміх Женьки. От получиш в мене!


Таємна помста. .КІНЕЦЬ.Where stories live. Discover now