Таємна помста. .КІНЕЦЬ.

Через що треба пройти?

Наступний ранок.

Від Автора.

Наступного ранку до кабінету Кирила зайшла Яна.

-Кирило, можна?

-Звісно. 

Вона підійшла до нього і дала документи.

-Це той переклад який ти просив.

-Дякую, так швидко.

-Швидко? Я думала 2 дня це багато.

-Та перекладачка тиждень тягнула.

-Ха, тоді добре.

Яна хотіла піти.

-Стій-но!

-Що?

-Сьогодні ти потрібна і усно.

-Гаразд, на яку годину.

-О п'ятнадцятій годині в залі переговорів.

-Гаразд. Буду.

-Тоді можеш йти.

Кирило згадав, що зараз обід. Це ще один шанс закохати її ще більш в себе.

-Але ні! Стій.

Яна знову зупинилася.

-Що?

-Не проти пообідати зараз?

Яна посміхнулася. Їй було приємно.

-Не проти.

-Тоді йдемо.

Вони вийшли з кабінету. Кирило вперше взяв її за руку, сам того не очікуючи. Яні було знову приємно. Кирило побачив її посмішку і зрозумів, що зробив правильно.

В ресторані.

-Смачного.

-Дякую, Кирило. Тобі також.

-Дякую. Ти повтори може англійську. Не забула?

-Та ні. Я все чудово перекладу. не хвилюйся.

-Гаразд.

Всі дівчата особливо секретарша Кирила дико дивилися на Яну.

-Ти тут у нас холостяк.

-А ти думала!

-Всі так дивляться нібито в нас щось є.

-А в нас нічого немає?

Яна здивувалася.

-Це для тебе питання.

-Ха, мені здається я своїм питанням і відповів.

Яна була приємно здивована.

А Кирило вмів заворожувати її поглядом. Взагалі його тіло, сильні руки, погляд і дівчата тануть. Якщо справді закохуються, то він розбиває їхні серця. Тому саме таку помсту він і вибрав. Їй буде дуже боляче. Дуже.

Після обіду вони повернулися в офіс знову за руки. Кирилові зателефонував Женя. 

-Янусь, ти йди.

-Гаразд.

Яна пішла. Він взяв слухавку.

-Ало, так.

-Привіт. Не відволікаю?

-Ні. Що хотів?

-Я с приводу того нашого аноніма.

-Та-ак. Що дізнався?

-Тільки те, що анонім є ворогом вашої сім'ї і все.

-Логічно. Не друг же буде залякувати.

-Та я про те, що справжні вороги. І він за щось мстить. Тільки за що не знаю. І хто.

-Зрозуміло. Дізнавайся. Зрозумів?

-Так.

-Бувай.

Кирило зайшов в ліфт. До нього зайшла Аліса (його секретарша).

-Засумував?

-Ні. Якби це так було я б покликав тебе.

-Звісно, знайшов іншу. Тобто по другому колу йдеш. Знову перекладачка. А потім мене звільниш і в твоєму ліжку буде нова секретарша.

Він притулив її до стінки.

-Замовкни. Ми з нею не спимо. І ти не будеш мене ревнувати, бо ти для мене просто дівчина на одну ніч.

-Ось так ти заговорив.

-Так завжди було, маленька. І так буде. 

Він поцілував її, почав проводити рукою по нозі її.

-Захочу станеш моєю, захочу звільню. Щоб не звільнив тобі треба себе нормально вести. Зрозуміла?

-Угу.

-Молодець.

Він вийшов з ліфту і за ним Аліса.

Від Яни.

Я насправді його кохаю, тільки боюся про це сказати. Але і він доводить, що йому не все одно на мене. Він милий, класний, крутий, гарний, розумний. Я відчуваю він моя доля.

Я подивилася на годинник. Мені час на переговори.

Я пішла.

-Good day!

-Good day, Yana Maksymovna!

Переговори пройшли добре. Кирило захоплювався Яною. Вони часто зустрічались поглядами.

На годиннику було десь 19:30. Яна збиралася до дому. До її кабінету зайшов Кирило.

-Ти куди?

-До дому.

-Ти що забула?

-Що саме?

-Ми ж хотіли прогулятися по нічному місту.

-Точно. Давай.