Таємна помста. .КІНЕЦЬ.

Перший дзвінок..

ЛЮБІ МОЇ, ЦЯ І НАСТУПНА ЧАСТИНА ЦІЄЇ КНИГИ БУДЕ ПРО ЯНУ ТИ КИРИЛА. АЛЕ ПІСЛЯ ПОЧНЕТЬ НАЙЦІКАВІШЕ. МИ РАЗОМ З ВАМИ БУДЕМО РОЗГАДУВАТИ ВСЕ ТАЄМНЕ.

Від Яни.

Сьогодні вранці я прокинулася, прийняла душ і спустилася вниз щоб приготувати сніданок. Я захотіла розбудити  Кирила, але його в кімнати не було. Я обшукала всю віллу, його немає. Я захвилювалася. Почала шукати його по всьому березі.

-Кирилко! Де ти?! Кирило!

Його немає. Мені стало навіть якось погано. Де ж він? Він же не покинув мене?...

Від Кирила.

Сьогодні вранці я прокинувся. Було дуже рано. Я вирішив зробити Яні приємно і замовити яхту. Я перевірив яхту. Переплив на один з островів щоб там дати розпорядження. Коли повернувся, пішов розбудити Яну. Її там не було, я шукав її по всій віллі, її немає.

 Де ж вона поділася?

Раптом я почув як вона кличе мене. Я пішов на її голос. Вона тільки побачила мене і відразу ж кинулася в обійми. В цей момент я щось відчув в серці. Вона шукала мене, а коли знайшла... Так було приємно на душі.

Я теж обійняв її. Вона плкала.

-Все, тихо. Я тут. Я поруч. Чуєш?

-Угу. Ніколи не йди більше.

-Я нікуди не йшов від тебе.

-А де ж ти був?

-Сюрприз.

Сльози Яни відразу змінилися на посмішку.

-Який?

-Тайна.

-Добре.

Вона знову засумувала.

-Ну, де ділася твоя посмішка?

-Я, так злякалася.

Вона знову починала плакати.

-Я думала ти пішов. Я...

-Рідна моя.

Вона подивилась так глибоко в мої очі. Я не міг коли вона плаче.

-Не плач. Тихо. Тихо.

Я став на коліна.

-Я не хочу щоб ти плакала. Щоб твої очі були на мокрому місці. Чуєш? Припини. Я ніколи-ніколи не кину тебе, бо кохаю. Чуєш? Кохаю тебе.

Я не знаю звідки йшли ці слова. Зі серця чи просто.

-А я хочу щоб ти встав.