Таємна помста. .КІНЕЦЬ.

Загрався...

Від Автора.

Сьогодні Кирило пішов в офіс щоб нарешті розібратися, хто це може бути.

-Привіт!

-Привіт, як відпочинок?

-Давай не зараз.

-Гаразд.

-Я довго думав. Є тільки дві людини.

-Та-ак. Хто?

-Перший це Саша.

-Ага. А другий?

-Другий це брат моєї колишньої дівчини.

-Чому?

-Я її кинув, він прийшов розбиратися.

-Ясно. Точно все?

-Та все. Що я можу ще комусь зробити?

-Давай думати. 

Кирило з Женею просиділи до ночі. Він повернувся до дому дуже пізно. Але не очікував побачити там Яну. Вона спала на дивані.

Від Кирила.

Мабуть чекала мене і заснула. Ха, вже в мене живеш. Ну ну...

Я переніс її в ліжко. Сам прийняв душ, переодягнувся, ліг поруч, обійняв її  і заснув.

Наступний ранок я запропонував їй переїхати до мене. Вона не була проти і я цьому радий.

Ми кожен день з Женею шукали того покидька, але нічого.

Нібито він якийсь привід!!!! Де він взявся на мою голову?!

Сьогодні нарешті Яна ночує зі мною. Бувало звісно, що ми спали разом. Але не зважди. А зараз я б сказав офіційно.

Ми лягли.

-Любий.

-М?

-Тобі масаж зробити?

О! От його мені зараз і не вистачало.

-Звісно, давай.

Я ліг, вона сіла на мене і почала робити дуже приємний масаж. Я так розслабився. Добре, що вона поруч. Я ніколи не покину її... Стоп! Що це ти таке кажеш?! Зовсім загрався!?

-Яно, дай встану.

Вона злізла з мене, я пішов у ванну. Умився холодною водою, щоб прийти в себе.

-Не смій закохуватись! Чуєш?

Казав я сам до себе. Але серце не слухало. Все! Досить! Награвся!

Я вийшов, вона підійшла до мене і поцілувала. Я не стримався, кинув її на ліжко і почав роздягати, потім цілувати її губи, шию, все нижче і нижче. Але раптом згадав ту страшну ніч. Я відійшов від неї.

-Кирило, щось не так?

-Ні, я просто... згадав мені треба одне діло... ти спи, я скоро прийду.

-Гаразд.

Я вийшов з кімнати і пішов на кухню. Взяв з міні-бару коньяк і випив склянку.

-Не смій! Заспокойся.

Наступного вечора я поїхав з Женею в клуб, щоб трішки розвіятися. До нас підсіли дві дівчинки.

-Привіт, засумували хлопчики?

Сказала та яка сіла біля мене.

-Як тебе звати?

-Настя.

-А тебе?

Я звернувся до іншої дівчини.

-Яна.

Я не розчув бо музика дуже голосна.

-Як?!

-Я.р.о.с.л.а.в.а!

-А, Яся. Зрозумів.

-Угу.

Ми трішки посиділи, я захотів трішки розслабитися і поцілував Настю. Не дуже, не можу, нібито зраджую Яні.

Я вийшов з клубу і поїхав до дому.