Чи можливо ГРАТИ кохання?

18 8 0
                                    

Кирило прийшов до дому. Женя був в гостях і зайшов до кімнати його.

-Як помста?

-Чудово.

З посмішкою говорив Кирило.

-А чого це ми такі раді?

-Нічого.

-Та що таке?

-Поцілувалися.

-Ого... і все? Помста закінчена?

-Та ні. Просто в неї такі губи. Вона... коротше щоб добитись результату я відвезу її на Мальдіви.

-Нічого собі. Ні одній жінці так не везло.

-Ой, все. Я ж її потім кину.

-Ну так... так.

-Не віриш?

-Та ні, просто я йду вже.

-Давай.

-Бувай, закоханий.

Я вскочив.

-от зараз отримаєш!

Він встиг втекти.

Вони вже на Мальдівах. Яна плакала від радості.

-Янусь, ти чого?

-Нічого. Просто... велике тобі дякую.

Вона так сильно обійняла його. Він почув як б'ється її серце.

-Ходімо в нашу віллу.

Вона накинулася на нього з обіймами та обвела своїми ногами його за бедра. Він тримав її на собі. Вона поцілувала його. Кирило на ці моменти навіть забув про свою помсту.

Вони зайшли в віллу.

-Кирило...

-Що?

З посмішкою запитав він.

-Тут так гарно. За що це мені?

-За те що ти є в мене.

Він поцілував її.

-Рідна, давай переодягайся і купатися.

-Я побігла!

Вона побігла на гору.

-Мені допомогти?

-Не смій!

Кирило засміявся.

-Гаразд.

Яна переодягнулася.

-Кирилко, я готова.

-Цікаво, одна ти мене називаєш по різному.

-Тебе ніхто не називав як я?

-Ні.

-Тоді я буду перша!

Таємна помста. .КІНЕЦЬ.Where stories live. Discover now