Під Місячним Сяйвом

Розділ VII. Інформація і історія

—Ходімо, Саш! Я допоможу тобі розібрати валізи, — сказала Ніка дзвінким голосом. Оскільки я тепер частина родини, то тепер буду жити з усіма під одним дахом. Мені пропозиція сподобалася. Якщо це можна так назвати.

—Я з вами! — Катя підбігла до мене і взяла під руку. — Я рада, що ти тепер частина нашої родини. Тобі сподобається жити тут.

Ми вийшли з дому і пішли до «БМВ».

—Класна тачка, — захоплено мовила Катя і обвела машину зацікавленим поглядом. Вероніка підійшла до багажника і відкрила його.

—Саш, ми візьмемо великі валізи, а ти бери інші сумки, домовились? — мовила вона зі своєю, як на мене, вже звичною, посмішкою.

—Добре. Вам не буде важко?

Вона схилила голову.

—Ти забуваєш, хто ми.

І справді, я знаю, хто моя...сім'я (так ще незвично вимовляти це слово). Але забуваю, хто вони. І хто я. А якщо я і справді раптом забуду...на долю секунди? Наприклад, в битві з кимось. Впевнена, життя вампіра сповнене пригод. А якщо ще й Лев з'явиться. Я ж втрачу їх!

—Саш, ти чого? — Голос Ніки знову викинув мене з думок.

—Ні, нічого. Вибач, задумалася. Я візьму решту речей.

Я відчинила двері і дістала всі сумки і пакет із закривавленим одягом. Білий сарафан на мені здавався вишенькою на торті, порівняно з майкою і джинсами в крові.

—Ходімо! — Дівчата зачекалися. Я побігла за ними. Ми знову опинилися у великій персиковій вітальні і пройшли до сходів на другий поверх. Сходи дерев'яні, гарно зроблені. Робила їх, мабуть, сильна чоловіча рука. Я глянула краєм ока на Василя. Він помітив мій погляд і по-батьківські усміхнувся. Я трохи навіть засоромилася.

Ми опинилися у довгому просторому коридорі, стіни тепер не персикові, а ніжно голубі. Ліворуч від коридора я побачила велику нішу, яка утворювала собою кімнату. По колу стояли три великих сірих крісла, в центрі стояв журнальний столик із різаними свічками. Комплектація дуже нагадувала книгу «Гаррі Поттер», було схоже на загальну вітальню факультету. В кутку знаходилася тумбочка, на ній ваза з квітами із саду. Трохи далі від цієї ніші я побачила двері. Чиясь кімната? Праворуч я помітила ще троє дверей. Між ними була досить велика відстань. Кімнати, мабуть, дуже пристойного розміру.