24 березня
7:00
Сьогодні матч Франція-Україна.
Я прокинулася і пішла в душ.Зробивши всю ранкову рутину я одягнула форму і пішла в хол.В хопців було останнє тренування.Я спостерігала за ними і час від часу покурювала сигарету.Звичка погана,відучитися не можу.
Тренування закінчилося,хлопці пішли в роздягальню і в душ.
19:00
Всі вже готові виїжати на стадіон.Я в тому числі.Зброя при мині,рація також.
Приїхавши на стадіон хлопці пішли в роздягальню,а я стояла біля неї.
~Початок гри.Все було дуже напряжно,спочатку м'яч був у Французів,потім в нас,і от...Гол!Микола Шапаренко!
1:0
Хлопці раділи,обіймалися.Але тут...
Я бачу як на поле вибігає чоловік,доволі похилого віку в французській формі.
Я зразу ж прийнялася діяти.Цей чоловік налетів на Шапаренка,почав його бити,я підбігла і направила на нього зброю.
*Англійською*
-Припиніть !Негайно!
-Що д мені може зробити клята дівчина-охоронець?Хм...напевно,НІЧОГО!Опусти зброю ,інакше з тобою буде те,що і з цим покидьком!Кляті Українці.
-Ви пожалієте...-вистріл
-Хах,думаєш вистрілила в небо і вже крута...
Як тут чоловік вдарив мене в живіт
-Трясця!Ви що творите!Виведіть цього чоловіка!
В той момент мені здалося ,що ніхто мене не чув,абсолютно ніхто не вивів чоловіка з поля,і він продовжував лізти до Миколи.Я просто скручувалася від болі в животі.
З горем пополам прийшли охоронці,приїхала поліція і швидка.Микола був не в найкращому вигляді,синці на лиці і на тілі.
Гра продовжилася.
Другий тайм закінчився 1:0
Україна перемогла,але настрою в мене не було.Я не могла нічого робити.Я була подавлена і після гри супроводжувала хлопців всюди.Нарешті ми сіли в автобус і попрямували до готелю.
-Ей,Елі ,як ти?...-Запитався Ярмоленко.
-Все в нормі капітане)Вітаю вас з перемогою-казала я з не щирою усмішкою.
-Дякую,якщо що звертайся,ми тобі допоможемо,авжеш хлопці?!
-ТАААА!-кричали хлопці
Я просто усміхнулася.
Приїхавши в готель всі пішли по номерам ,а пізніше на вечерю.Я на вечерю не йшла,лежала на ліжку і все обдумувала ,що робити далі.
Як вам частина?Чекаю зірочок і коментарів💓
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я сприймала це як каторгу
FanficЯ виросла в Київській області,після того здійснила свою дитячу мрію-поліція.Пропрацювавши 2 роки в поліції мене перевели в іншу сферу.Я повинна була бути охороною Збірної України з футболу.Я вважала це як каторгу,працювати в чоловічому колективі-не...
