Я сприймала це як каторгу

Частина 8

Я прокинулася о 16:00.Оскільки на прогулянку було о 17:00 я прийнялась збиратися.Я пішла в душ,зробила легкий мейк і одягнула форму.
О 16:45 я була вже готова.Взявши зброю я пішла до зали і сіла на диван в очікувані всіх.
16:55,нікого ще немає,я пішла на вулиці,з надією,що там хтось буде,але ні,я нікого не побачила,як тут за спиною чую голос:
-Що,також всіх шукаєш?-Це був Міша
-О боже,що ж ти так лякаєш?Так ,шукаю хоч когось.
-Зрозумів,пішли до холу,там поговоримо.
Ми пішли в хол і сіли на диванчики,які стояли один навпроти одного.
-Ну розкажи  щось,про свою професію наприклад.
-Що я можу розказати,професія як професія.
-Ну от як ти вирішила стати поліцією.
-Історія не для твоїх вух)
-Колись я добьюся ,щоб ти розказала мені її-сказав пошепки Міша, і підморгнув
-Побачимо)
Нарешті всі зібралися і ми вийшли на прогулянку.Все проходило добре,ми гуляли,я навіть ходила з футболістами разом,а не десь за 2 метри .Здається мене добре прийняли.
Після 2-ох годин прогулянки ми пішли в готель на вечерю.
Я взяла свою порцію і попрямувала до пустого столу,але мене окликнули.
-Елі!Сідай до нас,що ти там сама робити будеш-Кричав Ярмоленко.
Я підійшла блище до столу ,компанія була суперова-Зінченко,Шапаренко,Ярмоленко,Миколенко,Влада і Мудрик!
-Ну привіт)-Сказала я
-О це в нас компанія...
Після цих слів ми почали спілкуватися,щось обговорювати,я дуже здружилася з хлопцями і почувала себе з ними дуже добре!
-Ну добре,дякую за компанію,піду в хол,буду дивитися ,щоб хтось не вляпався в щось.Дякую за компанію-сказала я і встала з-за столу.
В холі я сиділа на диванчику,гортала інстаграм і тік ток,я слідкувала за обстановкою в готелю,тому ,що в будь який момент може знайтись людина,які може принести шкоду футболістам.
-Досі сидиш тут?-І вгадайте хто це був?Звичайно!Мудрик!
-Так,це моя робота.
-На годиннику друга ночі.Всі вже сплять давно.
-А ти тоді чому не спиш?
-Чекаю на тебе ,хах
-Розсмішив
-А  це не було жартом)
-Хм..тоді чому чекаєш на мене?)
-Навіть незнаю,може...хочу поспілкуватися)
-Хах,ну і про що?
-Навіть незнаю,ну роскажи щось про себе ,де народилася,виросла.
-Народилася в Бучі(...),але в 5 років батьки розвелися,тому жила на два міста,Львів і Буча..
-Оу,зрозумів.
В мене почали сльозиттся очі,але я ніколи не плакала перед людьми.З Владою і Сашком було виключення.Навіть в дитинстві я не плакала.Я вважала , що сильні люди не плачуть,а тато завжди мені казав ,що я сильна...
-Так,добре,я йду до свого номеру ,добраніч-сказала я і поспішила до номеру.
-Зачекай!...-сказав Міша ,але я була вже за горизонтом.

Хочу роз'яснити ,чому я так часто змінюю в частинах країни ,де проходять ігри.Я не люблю коли в фф йде все не так як в реальному житті,тому я і змінювала країни.Тепер це -Франція,і це остаточно.Прошу вибачення.І ще,зараз частини нудні,але обітцяю ,що 9 частина буде🔥🔥🔥