Яскраві променя сонця попадали дівчині на обличчя.На диво,Елі прокинулася з хорошим настроєм.Ранок проходив звичайно.Спочатку ранкова рутина ,потім сніданок і дзвінок до рідних.
-Ну що Нікуся,як там справи з футболом?)
-Ліна,в мене матч 15 серпня,ти приїдеш?
-Хм,а ти хочеш ,щоб я приїхала?
-Тааак!Це мій перший матч.Ти мені потрібна в цей день.
-Звісно сонечко,я приїду)
...
12:00
Еля прийнялася збиратися на день народження.
Чорна елегантна сукня чекала на неі в гардеробі.Цей наряд підкреслював її фігуру, а достатньо глибоке декольте тільки додавало «ізюминку» до образу.Макіяж ,зачіска і Еліна сяє.
Дівчина готова.Залишився тільки улюблений аромат.Вона бризнула декілька разів на шию улюблений парфум і взявши елегантну сумочку вийшла з квартири.
По дорозі дівчина звичайно ж слухала музику.
Музика здатна надавати відомий вплив на етичну сторону душі; і раз музика володіє такими властивостями, то, очевидно, вона повинна бути включена в число предметів виховання молоді.
Під'їхавши до місця подій дівчина підфарбувала губи блиском і вийшла з автівки.На вході її зустрів іменинник.
-Вітання імениннику!
-Еліі!Радий тебе бачити)
-Я також)Що ж,вітаю тебе.Я довго думала,що такого цікавого,і вирішила-дівчина протягнула футболісту подарунковий пакет.
-Цікаво...Та ну!Ти гониш!Це ж золота бутса!-Саша був радий і обійнявши дівчину він побіг хвастатися подарунком
-Елі,проходи до будинку!-кричав іменинник відбігаючи все дальше.
Святкування було не в ресторані.Це був великий замісцевий будинок з терасою на задньому дворі.
Елі пройшла в будинок.Було багато футболістів.Звичайно ж лунала музика.
-Привіт Елі-до Еліни підійшла Влада
-Привітики)
-В нас є такі новини ,що ми всі там в шоці!Ходи на вулицю.
-Мені вже цікаво.
Влада вивела дівчину на двір,де на них чекали Христина Яремчук,дівчина Миколенка—Віка,Дівчина Трубіна,і ще декілька дівчат,з якими особисто Елі не знайома.
-Короче,Елі!Інфа-сотка!—Христина Яремчук почала розмову.
-Мені вже лячно.
-Ти вже бачила Мудрика?—Віка.
-Ні,а що таке?
-Десь за п'ятнадцять хвилин до того ,як ти приїхала він прийшов з якоюсь дівчиною.
-Вона не дівчина,а обколена лялька!
-Добре,Владо,обколена лялька.Прийшов він з нею і представив її,як свою дівчину!
-Ну і ?
-Тобто ну і?!У вас хіба нічого не було?!
-Незнаю,чи було колись щось,але зараз ні!І мати нічого не хочу.Все,крапка.—насправді Елі казала ці слова не освідомлено.Їй було важко це чути.Вона покохала його ще в палаті,коли прокинулася,а він представився її найкращим другом.
-Добре,тоді...Йдемо до бару?)
-Кріс,ти як завжди!Пішли?
Компанія дівчат пішли до бару.Елі багато не пила,оскільки боялася за своє , ще не відновлене здоров'я.Але всеодно дівчина за компанію пила з дівчатами.Трішки шампанського,потім вино,а далі вже міцніше—віскі!Ну одна чарка Jack Daniel's нічого ж не зробить.Всі танцювали,казали тости,а дівчині стало жарко тому вона вирішила вийти на задній двір.Тим більше їй потрібно було терміново покурити!Як це пити і не покурити.Дівчина вийшла і достала з своєї сумки пачку цигарок.Доставши одну цигарку вона підпалила її запальничкою.Затягнувшись Елі зробила для себе висновок—найкращий спосіб кинути курити – не починати курити з дитинства.
Спогад з дитинства
-Нумо,Еліна,пішли.Чи ти засцала?
-Не правда!
-Тобі дванадцять років!Пішли!Твоїм батькам і так пофіг на тебе!
-Ну добре...Останній вдих і дівчина викидає в урну вже викурену цигарку.Час повертатися до всіх.Елі зробила крок, і тут «з-за рогу» виходить Міша.Елегантний костюм,гарно вкладена зачіска і запах...цей запах,який я впізнаю з тисячів!
-Знову курила?
-Тобі яка справа?
-Питанням на питання?)Хах,вибрала нейтральну позицію.
-Міша,чого тобі?Тебе он дівчина напевно чекає?
-А ти звідки знаєш,що в мене є дівчина?)Тебе ж не було
-...
-Хах,як я і не здогадався,крисяче логово,так?
-Я запитую ще раз,чого тобі?
-Ти курила?
-Так!І що мені буде!
Елі не встигла озирнутися,як вони вже були в найдальшій кімнаті будинку.
Дівчина хотіла,щось сказати ,але...
Від лиця Елі
- Тс-с, - він підійшов до мене впритул і затулив рота своєю рукою, притиснувши мене до стіни, - Тихіше .. - Він дивився в мої очі, заглядав так глибоко, ніби шукав там все найтаємніше. Потім поклав свою руку мені на живіт і почав водити пальцями, плавними хаотичними рухами. Не відриваючи від мене погляду, спостерігаючи за моєю реакцією. А вона була. Я стояла і не могла поворухнутися, ніби паралізувало всі кінцівки. Через тканину сукні я чудово відчувала його дотик. Внизу живота ставало все теплішим, від цього мої щіки почервоніли і я заплющила очі. Почула. як він усміхнувся. Та він знущається. Хба у мене немає сил це припинити? Але як би я себе не налаштовувала морально, моє фізичне тіло не хотіло мене слухати. Раптом ми почули наближення кроків за дверима, вона відчинилася, а Міша встиг різко відскочити і сховатися за нею. На порозі стояв Саша Зінченко!
-Елі!Ти нам дуже потрібна!
-Що вже сталося?!
-Мєнти!Терміново!
-В чому проблема поясни.
-Викликали наряд.Хтось сказав ,що в нас тут наркотики присутні!Ти ж юрист,шариш?
-Ну так...
-Тоді швидше!
Від лиця Автора
Елі з Сашком спустилися на перший поверх.Багато поліції,деякі навіть били дубінками футболістів!
-Що відбувається?
-Так,а ти ще хто?
-Ковач Еліна Сергіївна-дівчина протягнула посвідчення з поліції.Як добре ,що вона його не здавала.
-А...так ти в нас мєнт...Наркоту маєш?
-Ви шо,накурені чи що?!Яка наркота?!Тут футболісти!
-Яка різниця?
-Велика!Посвідчення своє показуй,хутко.
-Не зобов'язаний.
-Тоді провалюйте!
Удар.Борзий поліцейський кулаком вдарив Елі!
І о боже,це допомогло їй дуже!Перед очима з'явилися картинки моментів,які відбувалися з нею на протязі пів року!Все до останнього,всі моменти з Мішою.Перші сварки,ніч після вечірки.Абсолютно все!Він збрехав їй.Вони були не просто друзями!Добре,з цим пізніше.
-Я згадала все!
-Тобто?!-Підбігла Влада
-Я все пам'ятаю!!
Здається , в залі всі були щасливі.Але не потрібно забувати про присутніх борзих поліцейських.
-Ми не закінчили.Посвідчення!
-Яка ж ти за*обиста!Чекай
В цю мить поліцай потягнувся до рації.
-Хлопці,відбій.Фанати пожартувати хотіли,от і викликали поліцію.Малих затримано вже,пишем протокол.
-Чао—чоловік просто з напарниками вийшов.Без вибачень.Ми продовжували стояти в шоці.Йоууу,вийшла велика частина—970 слів!Ну як,раді,що Елі згадала все?)Чекаю відгуків ❤️🔥
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я сприймала це як каторгу
FanfictionЯ виросла в Київській області,після того здійснила свою дитячу мрію-поліція.Пропрацювавши 2 роки в поліції мене перевели в іншу сферу.Я повинна була бути охороною Збірної України з футболу.Я вважала це як каторгу,працювати в чоловічому колективі-не...