Я сприймала це як каторгу

Частина 18

Від лиця Елі
Я прокинуласяв темному приміщенні.Мої руки і ноги були зв'язані,а я була прив'язана до стільчика.рот був заклеїним.Я почала кричати,але в мене нічого не виходило,як тут я побачила силует людини.Ця людина була висока,трохи товста і в балаклаві.
Він зняв маску...і я не очікувала побачити його...Вітчим.
-Ну що ж,привіт ,старший лейтенант Еліно.Що,думала мене пов'яжеш і збудешся?Хах..ні...в мене зв'язки крихітко.
Він підійшов до мене і відкрив рот.
-Як ти мене знайшов?
Він ходив навкруги стільця.
-Подякуй своїй мамусі,яка здавала кожний твій крок,коли ти була в неї)До речі,вона також тут)
Я побачила маму,яка була в чорній одежі.
-Мама?Ти...,ти мене підставила!
-Хах,ну так,і що?)
-Що я тобі зробила?
-Народилася!
-Аборт,мамо,аборт!
-Я не хотіла його робити,твій татко заплатив мені,щоб я його не робила)
-Яка ти все ж таки...
-Сука?)Я знаю це і без тебе..
Від лиця Влади
Я підняла на ноги всіх.Я зразу написала в спільний чат про те ,що Елі викрали.Всі приїхали і ми почали думати як нам знайти місце знаходження Елі.
-Влада!Що ти чула?!Можливо куди вони їдуть,чи ще щось?!-В паніці казав Міша
-Я лише чула «Грузіть її в машину і телефон візьміть»Все!Більше нічого...
-Хм..а де вона була,перед тим як це сталося?-Миколенко
-Вона була в мами...в них стосунки погані,їхала поговорити...Ми ще з нею по відео говорили...-Влада вже захлиналася в сльозах
Міша в паніці розходжував по будинку
-Влада!Можливо вона тобі показувала жк де її мама живе?!Чи ще щось?!
-Точно!Я колись там квартиру знімала!Тільки от під'їзду і квартири я не знаю
-Зараз на дверях всіх під'їздів є списки людей,які живуть в цьоиу чи іншому під'їзді-Довбик
-Артем!Ти-мозок!Їдемо швидше
-Влада,адресу.
-Я кину в чат поїхали швидше!
Я їхала вся в сльозах.Елі так швидко стала мені рідною..Я не уявляла,що з неб могло статися.
Ми всі приїхали до жк мами Еліни.
-Ух...багато тут під'їздів...Ми з Колею починаємо з одного кінця,а ви Влада і Міша йдіть з другого-Миколенко
-Так ,а нам ,що робити?-Попов
-А ви з Артемом порозпитуйте людей,можливо ,щось бачили.
Ми всі розійшлися.Я з Мішою розглядали кожне прізвище,в надії найти одне-Ковач...
-Влад..а що в неї з мамою?...
-Стосунки погані,батьки розвелися коли їй було 5 років,а в мами з'явився інший чоловік...він...її...ну він дуже погана людина.
-Влада,що?Він її,ну,далі?!
-Зґвалтував...
-Тобто?!-в Міши паніка
-Я незнаю подробиць.Шукай Міш.
Ми продовжували пошуки,але нас відволік крик Дениса
-Народ!Нам сказали,що її мами прізвище Давидян!Під'їзд 9,квартира 157!
Ми підпігли до вказаного під'їзду
-Ну і як нам зайти всередину?
-Зачекайте,дещо придумав-Міша
Він набрав на домофоні «157»
-Так?Це хто?
-Доставка квітів
Двері відчинилися,ми швидко забігли і побігли шукати вказану квартиру.Знайшли.
Постукавши в двері відкрила мама Еліни.
-А де квіти?
-В дупі!
Ми забігли всі в квартиру
-Хто ви такі?!Я зараз поліцію викличу!
-Спокійно жіночко!Це ми повинні викликати поліцію.Де ваша донька?
-Я вам не зобов'язана казати це)Тим більше хто ви їй)
-Послухайте!Якщо ви не скажете де вона,вам буде гірше!-Я втрутилася в розмову
-Тисяча доларів.
-Охренівша!
-Життя Еліни дороге)
-Добре,я зараз буду-Міша пішов кудись.
Ми всі в паніці.На кону життя близької нам людини.Кожна хвилина важлива,і ніхто незнає чим це може закінчитися