Перший день серпня.
Я потрохи реабілітуюся.Починаю ходити в зал,щоб відновити форму.Від моменту з останньої нашої зустрічі з Михайлом пройшло 3 тижні.Більше ми не зустрічалися.Але 3 серпня день народження в гравця Збірної.Олександра Зубкова.Я також запрошена,оскільки починаю відновлюватися і з вересня приступаю до роботи в Збірній.За цих три тижні я так нічого і не згадала.Отож,сьогодні в мене по плану тренування по реабілітації і похід в салон.Дівчачий день так сказати.
Я прокинулася о 8.Як на мене це дуже пізно.Трохи поніжившись в ліжечку я встала і пашла в ванну.Я зробила всі процедури і пішла на кухню.Як то кажуть-Треба жити, щоб їсти, а не їсти, щоб жити.
Хоча...Здається кажуть наоборот,але кого це хвилює?)Правильно ,не мене.Я пішла на кухню і зробила каву.Чорну без молока і без цукру.Також я зробила вівсянку.З шоколадом,лохиною і горішками.Я думаю,що горіхи це найкраще,що міг придумати Бог.Я склада посуд і пішла збиратися на тренування.
Також я взала сумку для тренування і склала туди форму.Далі я взяла телефон,ключі і вийшла з квартири.
14:30
Хух,тренування було важке,але воно того варте.Я сіла за кермо і набрала Владу.
-Привіт подружечко.Що ти зірку зловила чи що?Навіть подрузі не звониш
-Привіт Елюсь.Та я тут в рабство попала.Дивись,що творить
Влада покрутила камерб і я побачила,як маленька Єва фарбує Владу різною дорогою косметикою
-Хахахах,Влад,тримайся там.
-Дуже смішно.Ти мені краще скажи,що там з Мішою.
-Нічого.Ми вже три тижні не бачились.
-Чого ж ти така вперта...
-Я не вперта.Ну добре,трошки хіба.
-Ну нічого,зустрінетеся в середу, і все буде добре)Правда ж?)
-Незнаю.
-Боже,що тут думати,не розумію!Він ж такий гарний,мужній!
-Ти там свого мужнього маєш)Дивись як тікає від Єви з помадою
-Ахахах!
Ми так розговорилися,що я не замітила ,як доїхала до салону.
-Добре Владусь,йду в салон.Ще зідзвонимося)
-Бувай,не забувай-Міша Краш!
-Все,все,відключаюсь!
Я зайшла в салон.На касі була якась дівчина,яка з пафосом розплачувалася за процедури.А біля неї стояв...Міша?!Такого я точно не очікувала.Після цієї пафосної сцени вона поклала свою руку йому на плече і вони вийшли з салону сівши в машину.Мене він не замітив,оскільки я підійшла до адміністраційнлї стійки.Але так боляче мені ще не було...Вибачте за помилки🥹Як вам частина?)Хотілося б побільше дізнатися про моїх читачів.Напишіть,щось про себе🥰🔥
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я сприймала це як каторгу
FanfictionЯ виросла в Київській області,після того здійснила свою дитячу мрію-поліція.Пропрацювавши 2 роки в поліції мене перевели в іншу сферу.Я повинна була бути охороною Збірної України з футболу.Я вважала це як каторгу,працювати в чоловічому колективі-не...