- Я так і поїду в сукні? - запитую я в Алекса, заходячи в його спальню, поки Макс разом з Лілі снідають на кухні.
- Тебе не вчили стукати? - говорить він, закриваючи свою шафу. Ніби навмисно даючи мені розгледіти своє ідеальне, чорт забирай, тіло.
Клянусь, у щоденниках вампіра він був би дуже сексуальним кровососом.
- Подобається? - запитує він, уважно вдивляючись в моє обличчя.
- Дуже, - з насмішкою кажу я.
Він підходить до мене і проводить пальцями по вигинах моєї талії, пильно стежачи за моєю реакцією.
Його дотики були ніжними, але готова закластися на свою нирку, що він хотів не цих ніжних дотиків, а набагато більше.
Зупинившись на бедрі, він опустив свою руку і прошепотів на вухо.
- Як скоро воно стане моїм? - його тихий та хриплий від бажання голос змушує тисячі мурашок пробігтися по спині, стук мого серця, здається, заповнив тишу кімнати.
- Ніколи, - кажу я так само тихо з награною впевненістю. - Швидше воно буде належати землі, ніж тобі.
Після цих слів я вийшла з кімнати, більше не запитуючи про інший одяг.
Коли я вийшла з кімнати, Макс допомагав Лілі зав'язати шнурки на кросівках. Вона щиро посміхалась і щось шепотіла Максу.
- То куди ми їдемо? - запитую я, підійшовши ближче.
- В дитячий садок, - коротко відповідає Макс.
- Ми будемо там разом з Лілі?
- Ні, - я знову отримую коротку відповідь - і це починає мене дратувати.
- Хіба Лілі не під прицілом, хіба вона не в небезпеці? - мені набридло запитувати, але не отримувати нормальної відповіді.
- Лілі лише дитина, - відповідає Макс, стаючи напроти мене. - Безумовно, вона важлива і на ній також приціл, але вона лише дитина, звичайна дитина, у якої повинне бути нормальне дитинство та вибір у майбутньому.
Я не знала, що йому відповісти. Вибір у доньки капо, невже в неї може бути вибір у майбутньому?
Після його слів ми не продовжували розмову, Лілі ніяк не відреагувала на нашу невелику перепалку.
Ми спустилися в підземельну парковку, Макс обережно посадив Лілі в автокрісло свого сірого джипу.
Всю дорогу ми мовчали, ніхто з нас не сказав ні слова. Приблизно через двадцять хвилин ми під'їхали до дитячого садка.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безсоння на двох
Любовные романыПерша книга з трилогії Пов'язані брехнею. Клариса Їй було п'ятнадцять, коли її світ зруйнувався навпіл, у сімнадцять він зруйнувався повністю. Вона закрила себе від емоцій та світу. У неї з'явився шанс на щось нове чи це не так? Алекс Він молодий...
