В обіймах Томаса я просиділа на березі доволі довгий час. Ми обоє мовчали, жоден з нас не насмілювався порушити тишу.
Я відчувала сльози які текли по щоках та капали на його чорну толстовку. Я не хотіла відчувати цей біль, він розривав з середини.
- Я залишу вас. - промовляє він розриваючи обійми, ззаду до нас підійшла Рейвен, а я навіть не помітила її.
- Ти як? - промовляє вона сідаючи поряд.
- Я хочу втекти, - кажу я. - я знову хочу втекти, Рейвен я завжди тікаю.
- Це не правда Клері! Ти найсильніша з усіх кого я знаю, ти чудесна, - на мить вона заплющила очі наче вагаючись чи говорити далі. - те що пережила ти.... Я б не впоралась з цим болем, не витримала.
- Я досі відчуваю його запах, - кажу я заплющивши очі. - запах Лілій, маленький носик. Як дитина яка щойно народилась могла пахнути Ліліями?
- Ох Клері...
Подруга хотіла ще щось додати та я одразу перебила її:
- Мені час йти Алекс подумає, що я не на його стороні, або що я втекла.
Вставши на ноги я починаю бігти в напрямку пентхауса відчуваю засохлі сльози.
Коли я піднялась ліфтом до квартири Макса Алекса там вже не було. Здавалося квартира була схожа на пустий склеп. Світла не було ніде крім кімнати Макса. Я не хотіла його турбувати, тому тихо пройшла на кухню.
Чорні троянди стояли у воді на столі поруч з ними дві чашки кави.
Я вилила каву і заходилась мити чашки та квіти раз за разом змушували дивитися на себе наче нагадуючи про того хто надіслав їх.
Спогади
Я заснула на підлозі своєї вітальні лежачи на пухнастому коврику я намагалася згадати, що саме я вчора зробила. Вставши я кинула погляд в сторону підготованої дитячої кімнати.
Біле ліжечко, стіни нейтрального кольору, іграшки на поличках і навіть казки. Усе це підготували Рейвен, Томас та Джо для мене та малюка, пройшов місяць після тієї ночі та три дні відтоді як я повернулася до своєї квартири. Я досі боялась зайти туди. Груди досі інколи боліли від молока яким я не могла погодувати своє маля. Весь місяць люди Джо намагалися знайти його могилу та все марно.
В двері подзвонили, нехотя чи я підійшла та відчинила двері на порозі стояв привітний кур'єр з букетом чорних троянд.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Безсоння на двох
Storie d'amoreПерша книга з трилогії Пов'язані брехнею. Клариса Їй було п'ятнадцять, коли її світ зруйнувався навпіл, у сімнадцять він зруйнувався повністю. Вона закрила себе від емоцій та світу. У неї з'явився шанс на щось нове чи це не так? Алекс Він молодий...
