Wednesday: чорні пейзажі

Розділ 17

Це нормально!

  Два дні минули дуже швидко. Зараз перевіряю спорядження, а потім піду в їдальню за перекусом на завтра.

За спиною чується тихий скрип дверей.

- Енід, сходиш зі мною в їдальню?

- Твоя подруга в Аякса збирає свій портфель.

- Чому ти тут? - розвернувшись до Ксав'є, насторожено говорю.

- Думав може треба компанія.

- Ні не треба.

- Я все одно побуду. В моїй кімнаті зараз цвіте та пахне коханням. Не захотів залишатись.

Мовчки продовжую збирати речі з ліжка. Ксав'є проходить до мене та прийнявши самостійне рішення стає подавати предмети. Зиркнувши на нього тільки раз, приймаю поміч.

- Чому тоді образився? Пішов нічого не сказавши.

-Тобі є діло? – юнак іронічно посміхнувся. Промовчуюсь, - тоді мені стало трохи образливо від тієї, хоч і малої, брехні. Ти нікому не кажеш коли тобі боляче, завжди мовчиш, - нічого не можу вичавити з себе. Тільки руки мої завмирають. - Венздей, всі канікули думав про дещо... намагався якось викинути цю закоханість до тебе, проте вони настільки глибоко засіли, що змінили наміри. Хочу бути з тобою як хлопець і дівчина.

- Ми й так хлопець і дівчина.

- В сенсі пара, - суплюсь. Не знаю як сформувати йому речення, через те, що не можу відповісти взаємністю. - Венздей знай, я хоч і не поганий хлопець, які тобі певно подобаються, але... Май на увазі, що прийму твою відмову, однак не припиню підступатися до тебе. Знов і знов, поки ти не відчуєш хоча б щось в мій бік. Для мене це змагання з твоїми почуттями.

- Ти програєш.

- Впевнена? - різко зиркаю з під лобу на художники.

- Цілком, - Торп опускає розчарований погляд на ліжко. Моє слово не пустий звук і він це розуміє.

На матраці лишається тільки спальний мішок. Тягнусь до важливої речі, хапаю, і завмираю як тільки рука художника лягає на мою. Вдивляюсь з під брів на нього. Не знаю чи чекає Ксав'єр зміну моєї думки, чи це вияв його почуттів, але сильніше взявши витягнутий калачик, висмикую з-під хлопчачої долоні свою кінцівку. Хай сприймає цей жест як залізну відмову, нехай вважає, що закрилась від нього. Досить мені вже бавитись з цими змінами, якою була, такою і лишусь.