Щось не так
Біля ліжка, поруч з моєю ногою присідає навпочіпки Ксав'є. Боком бачу як він вдивляється на мене. Повільно розвертаю лице праворуч, не встигнувши впоратись із здивуванням на лиці.- Краще... - тихо кажу через грудку в горлі.
Ксав'єр палко посміхається. Пісня змінюється на повільну й дзвінку. Різко вскакую з ліжка дійшовши до середини кімнати. Зупиняюсь, бо не знаю чому так зірвалась. Під прямим кутом йду до книги, обпираюсь на стіл, не наважуючись показати гарячі щоки.
- Що з тобою?
- Нічого.
- Мені так не здається. Ти схвильована через... Безіменну?
- Так... Два тижні пройдуть дуже швидко. Ще й захід забере багато часу.
Позаду чуються кроки. Ксав'є зупиняється біля столу. Між нами лише стілець.
- З приводу змагань... будемо разом, - слова звучать з подвійним сенсом. Хлопець розуміє, що бовкнув і швидко починає белькотати далі. - Тобто, парою. Ну як партнери по команді... хуг.
Мовчки дивлюсь як чоловіча рука перегортає сторінки книги.
Всерйоз починаю задумуватись над відповіддю. Чи піти з ним як з другом? Або не давати надії взагалі?
- Не хочеш отримати перше місце? Ну ж бо, прояви свою стійкість. Як на Кубку По. Ти ж обожнюєш змагатись.
Що як випробування допоможуть очистити голову від думок? Два дні в лісі повинні бути небезпечно цікаві. Я й так хотіла піти з Енід.
- Добре.
- Ем... Неочікувано. Аякс говорив, що пропонувати безнадійно, - хлопець посміхнувся. - Добре, що прислухався до його дівчини.
- Сказала щось?
- Ага. Ніби в мене є примарний шанс точно й якось дивно посміхнулась. Зустрілись в кімнаті тільки що.
- Ясно.
Ну Енід! Лізти не в свою справу вона вміє.
- Тобі допомогти з книгами? В нас є двадцять хвилин, - подивившись на невеликі круглі часи на столі, мовив парубок.
- Як хочеш.
В двері стукають, через що йду відчиняти. По підлозі забігає Річ.
- Де ти був? - питаю спокійним, вже моїм звичайним голосом. Рука говорить на мові жестів. - Яке ще побачення?
Ксав'є зацікавлено спостерігає.
- Сподобалась? І звідки вона? З України. Не думала, що там є ізгої.
Річ починає хаотично перебивати пальцями, кажучи, що його пара теж рука. Розповідає її історію.
- Повільніше. Отже, була дівчина, яка потрапила під потяг. Від шоку втратила свідомість, а руку підібрав якийсь дивний чоловік. Подзвонив до швидкої і втік. Дав кінцівці життя в лабораторії і відпустив своє творіння... - Річ показує великий палець.
- Навіть ти знайшов собі пару. Здивував, - мовить Ксав'є.
- Річ, ти певен, що вона не розіб'є твоє не фізичне серце? До речі, в якому воно пальці? Мізинець чи середній? Ти певен, що тобі потрібна ця морока?
Рука знову виставляю в гору палець потім весело скаче до свого ліжка, змайстрованого Енід.
Підійшовши до свого столу, сідаю за читання. Ксав'є хутко краде рожевий стілець зі сторони подруги влаштовуючись поряд, бере саму найтоншу книгу з усіх п'яти, фіолетового кольору й відкриває на першій сторінці.
Через тривалий час на мить повертаю до хлопця голову. Торп уважно бігає по чорним літерам на жовтому папері. Чоловіча рука тягнеться нижче підборіддя й пальцями ковзає по шкірі. Не знаю чому, але задивляюсь на це і він помічає.
- Знайшла щось?
- Знайшов щось? - майже одночасно повторюю, від чого стає ніяково, а юнак посміхається.
- Нічого поки що не написано про ритуал чи істоту, - мовчки дивлюсь на годинник.
- Нам час йти по спорядження.
- Так... До речі, як твоя голова?
- Все нормально.
Хлопець підходить до мене впритул і дивлячись в очі заводить ліву руку за мою голову. Тицяє там де вдарили, від чого кривлюсь і різко хапаю його зап'ясток.
- По твоєму це "нормально"? - він супить брови. - Як знаєш.
Розвернувшись, без відповіді йду до шафи за пуховиком.
- Зайдемо до твоєї кімнати за курткою.
У відповідь тиша. Озираюсь та бачу як зачиняються таємні дверцята.
Мовчки пішов. Образився?
Надіваю м'які навушники, чоботи та виходжу зкімнати не думаючи сходити до його кімнати. Зустрінемось на місці. Втімвідчуваю якесь тягнуче відчуття в районі грудей.
🤍 Вибачте за відсутність розділів, не могла знайти час щоб опублікувати розділи. Сьогодні буде одразу 3. Поставте зірку, будь ласка 🤍
ВИ ЧИТАЄТЕ
Wednesday: чорні пейзажі
Misteri / Thriller2 сезон. У форматі книжної історії. Присутні вигадані персонажі. Настав новий семестр в Неверморі, нові пригоди, нові відчуття. Ще кілька місяців прекрасного жаху. Хто той незнайомець, що стежить за Венздей? Чиїх яскравих очей вона не бачить? Саме...