Wednesday: чорні пейзажі

Розділ 29

Розуміння правди

Клацаю двічі пальця. Переді мною відчиняється таємний прохід в бібліотеку Едгара Аллана По.

Спускаюсь по сходам, на плечі Річ. Він захотів піти разом, бо боїться за мене.

Вмикаю ліхтарик, якщо сюди хтось навідається то не скоро помітить.

Швидко нишпорю по полицям, шукаючи щось про кровопивць. Витягую кілька книг та йду з ними до столу біля картин. Прогортаю сторінку за сторінкою і нарешті напинаюсь на розділ "Заборони". Пробігаю очима по рядках, бубнячи під носа:

- "Вампіри... не можна пити кров своїх, бо організм не сприйме її, вона не належить ніякому із типів, рідина просто циркулює по тілу носія з іклами... Якщо вже так сталось і в животі холоднокровного є більше літру густої червоної отрути, то почнеться процес відторгнення: запаморочення, блювання, температура, тремтіння".

Кілька секунд дихаю, поряд з'являється Річ й зазирає в книгу. За спинові чуються глухі кроки. Хапаю руку і біжу під сходи, гасячи світло. В бібліотеці вмикається електрика і я розумію, що забула забрати книгу, вже збираюсь зірватись, але бачу тінь на стіні.

- Мені не добре...

- Ти гарячий, тебе трусить. Зараз зачекай.

Два юнака проходять до колони біля столу.

- Ти тут книгу залишив?

Блондин не в змозі відповісти, а інший в окулярах з рудими кучерями сприймає це як "так", бо більше не чіпляється.

- Добре, що тобі не стало погано коли ми ту крикливу тягнули. Сам би не впорався. Зараз все буде добре, братан, - вампір знімає чорну вітровку й підкладає другу під голову, між черепом та колоною.

Підмічаю, що хворий сидить навпроти мене, потрібно лише підняти голову. Відповзаю далі під сходи, але випадково вдаряють потилицею об сходи, звук ледь чутний, втім його вистачає щоб видати себе.

Лежачий хлопець піднімаю червоні очні яблука чітко на мене, з переляку випрямляє руку і вже хоче крикнути про присутність чужого, як блює. По підлозі стрімко розтікається калюжа випитої раніше крові, рука на яку він спирався опиняється в червоній рідині, зелені штани фарбуються також. У вампіра стається другий позив, після якого хворий вимовляє: