Любов міс мафіозі

22

Закінчилось все дуже й дуже дивно. Чому все достатньо дивне переривається так скоро? Заводять в оману й робить так, що ти забуваєш про це, або просто не можеш більше повірити.

Лишився лише один, клятий урок до кінця. Я так хотів його пересидіти й не кинутись геть. Чомусь я більше не хотів залишатися у цьому класі, у цьому місті, у цій країні! Все здавалося таким нереалістичним. За час уроків, я тільки те й робив, що думав. Як могло все це перевернутися  до мене кращою стороною? Ну гаразд, не настільки кращою, тому, що це мафія, але ... не віриться. Лиш вчора я получав  пинки від кривдників, а сьогодні уже друг мафії. Що з цим світом не так?

- Джуліан! Джуліане! Ходімо по батончики! Я хочу батончики! Чого ти завис? - пробував докричатися до мене Грейс. 

- Вони на першому поверсі, з права, там є автомат. - отетерів я.

- Я знаю, то ти йдеш? Ми з сестрою йдемо уже.

- Зараз я не можу, маю дописати ще дещо. - пробубонів я. - І от не можу згадати, що.

- Добре, ми тобі принесемо скільки зможемо. - з повагою сказав Морт. У нього був такий тон, наче він йшов боротися великими хвилями моря, а не з автоматом із батончиками. А лице таке, наче він привезе той батончик з далеких країв.

- Гаразд, тільки не запізнися на урок! - вигукнув я, але Мортів наче корова язиком злизала. І тут я помітив, що всього, мого класу немає (крім Лізи). Куди вони всі подівалися? Хоча хто їх знає? Мої однокласники можуть бути всюди.

Сестра Чарлі, не відриваючись гортала щось у телефоні, підпираючись голову рукою.

-"Головонька наскільки тяжка, що ти рукою притримуєш?" - згадалася мені репліка, дратівливою вчительки із математики. Так, у нас,  уроки поділяються по тижнях. Один тиждень алгебра, а другий геометрія.

Я почав страшено виписувати правила у зошит. Через те, що вчора був зайнятий на роботі, не зміг доробити домашнє.

- Мабуть, тобі дуже добре з мафією. - пролунав голос з боку. Я здивовано повернув голову в бік блондинки. - Ви так здружилися за один день. Тепер твоє життя зміниться. - вона пересіла на місце Грейса й подивилася на мене. - Ти так непомітно змінився.

На її овальних нігтях виблискували блискучі, маленькі камінці. Певне тільки вчора зробила  новий манікюр. Та ще й за порадою взяла голубий колір. То й не дивно, що я знаю, вони про це на весь клас обговорювати.