Спритно залізши нагору, — навіть сходи не знадобилися, — Юрко за три рази виявив проблему. Саме там, під яким стояли мокрі ліжка, руберойд потріскався, а в тріщини, мабуть, потрапила вода. Юрко нахилився, підчепив смоляне покриття пальцем, сам собі пояснив:
— Мабуть, ще взимку від морозу тріснув, а зараз то дощі, то спека, ось він остаточно зносився. Треба завгоспу сказати...
— Юло, Юло, пливе! — раптом покликали знизу. Юрко аж підстрибнув від несподіванки.
Повз проходила група в жовтих панамах — п'ятий загін на чолі з обома вожатими прямував на річку. Один з хлопчаків, Олежка, який теж був у трупі, зупинився, розбивши стрій, картаво закричав і енергійно замахав руками.
— Володю, смотлі, там Юла!
— Гей, а ну злазь з даху, впадеш! — голосно й суворо гукнув Володя.
- А що ти там робиш? — пискнув Санька, той травмований учора товстун.
— Шукачів шукаю. Ходять тут, шукають. Ви не знали, що ця територія під час війни була окупована німцями? — на ходу вигадав Юрка.
Раптом його очі сповнилися жахом, і зовсім не від того, що збирався падати, немає. Юра побачив, як перелякана, але грізна Іра Петрівна мчить до нього земляною стежкою, піднімаючи хмари пилу.
— Приземляйся вже, Гагарін. Ну, правда, давай униз, — попросив Володя.
- Конєв! Мамочки мої, Конєв! — Вереск Іри Петрівни, здається, рознісся по всьому табору.
— А що так грубо та на прізвище? — щиро образився Юрко. Але Іра не звернула жодної уваги на його тон:
- Бігом з даху! Швидко!
- Прям швидко-швидко? Ну, як скажете.
Юрко підвівся і ступив до торцевого краю даху, вдаючи, що збирається зістрибнути.
— Ой, ні, Юрочко, не треба! Не так, спускайся, як заліз, не стрибай! Тільки не стрибай, — заголосила Іра, але, глянувши на Юркину підступну усмішку, благала: — Володю, ну зроби ж щось!
Володя примружився, прикидаючи висоту даху, і спокійно запитав:
— То ти на річку з нами йдеш?
Діти заголосили: «Давай!», «Так-так-так», «Давай з нами, Юло!»
— Ну, не знаю, мені ще матраци нести треба… А може, ви мене відпустите, Іро Петрівно? Мітька їх сам віднесе… — Юрко небезпечно похитнувся на шкарпетках біля самого краю.
