Тільки Він і Вона: у Всесвіті Жорстокості

Частина • 5

— З тобою все добре? — мовила я, піджала губи в тоненьку лінію.Він декілька разів кліпнув,а потім нарешті сфокусував на мені погляд.Його очі здавались затуманеними,а погляд не постійним.Ніби тоді,
коли його анульовували.
Я не переривалась, все ж таки очікувала відповіді на питання.

— Я..так..все добре — приривчасто говорив він і його очі бігали по кімнаті.Я присіла навколішки, щоб ми були на рівні один одного.

— Скажи мені правду! — твердо та не дуже голосно відповіла я.Я справді хотіла дізнатися причину, я не думаю, що його щось злякало.Після гідри, навряд чи.

— Мені приснився кошмар — він сказав це настільки тихо,що я ледь вловила суть речення.

— Що?

— Я знову був Зимовим Солдатом — він нарешті підняв голову в мою сторону.
Йому сняться кошмари і вже довгий проміжок часу.Ось чому він виглядає так вимучено.

— Відколи це почалося? — я дуже хотіла якось йому допомогти, адже я відчувала тут і свою винну.Це зробив мій...
Ви зрозуміли, я не можу цього сказати, просто язик не повертається.Я відчувала такий жаль і співчуття, що просто не передати словами.Я смикала футболку через нерви і зараз я виглядала так ніби — це мені щось приснилось.Він затягував з відповіддю, можливо згадував коли це почалось — або просто не хотів казати, тому тягнув час.

— Від коли я втік з... — ці слова давались йому надто важко.Він нервово облизнув губи і глянув на мене.Наче я маю продовжити його речення.

— Я зрозуміла можеш не продовжувати.То чому ти спиш на землі?Я як раз йшла сказати, що можу постелити собі на дивані, мені не дуже зручно перед тобою. — протараторила я і навіть не підняла очі.

— Я привик спати на підлозі.В ліжку дуже м'яко, таке відчуття наче ти от-от провалишся. — він впевнено відповів на моє питання і здається був радий,що я перевела тему.Хоча вона і досі нагадувала його часи в армії і гідру,але це краще —напевно.Незнаю!

— Давай може подивимось телевізор,я також не дуже хочу спати. — врешті-решт я підняла на нього очі.Приглушене світло падало на його тіло, я на хвилину задумалась,а потім опам'яталась і відвела погляд.Мені було ніяково.
Я ніколи не спілкувалась з хлопцями в такому форматі.Я взагалі не спілкувалась з хлопцями в будь якому форматі.Тому я не дуже знала як поводитись, тим паче він тут сидить майже голий.Я навіть ніколи не думала про якісь стосунки в принципі.
В голові в мене було тільки тренування і навчання, але я маю надію що все ще попереду.А можливо і ні.
Я бачила його два рази в такому вигляді та зараз він був надто близько.Здається я відчувала його дихання в себе на обличчі.