Тільки Він і Вона: у Всесвіті Жорстокості

Частина • 14

«Чи можна допомогти іншим, якщо не можеш допомогти собі?»

Голова розколюється.Я лежу на мокрій від дощу підлозі, яка вкриває мою спину довгастими, темними плямами.Сутінки покрили все місто, залишаючи для освітлення маленкий місяць, десь у горі.
Як тільки я прийшов в себе зразу почав згадувати, що сталося того дня.
Здається — це було снодійне а Мія...Де зараз Мія?
Я обійшов майже весь район, блукаючи пустими, ніби, мертвими і самотніми вуличками.
Заглядаючи в кожен куток, щілину.Її ніде не було.
Час пробігав надто швидко і я навіть не помітив схід сонця, яке освітлювало чуть не всю місцевість.Всі будинки й прибудови покривались помаранчевим світлом.Колір якого був схожий, на розведену кров у воді.Я не розумів, що мені робити і де її шукати.Єдине що я знав — її забрав Брок й що він буде з нею робити уявити собі навіть важко.Сиворотки давно знищенні, тому потрібно як найшвидше знайти Мію.
Не впевнений, що самотужки зможу щось вдіяти.Я зручніше нятягнув капюшон, продовжуючи йти мертвими дорогами.Час від часу оглядаючись — можливо побачу її в світі дня.
Доща не було, все в круги пахло мокрим асфальтом і землею.Я потирав шию, яка терпла від нещодавньої дози препарату.Я ні за що не пробачу себе, якщо з нею щось станеться.
В мене були ніби галюцинації, я чув її голос.Й навіть відчував запах, солодкий запах ванілі і кориці.Образ обличчя вставав колом перед очима, не даваючи бачити нічого окрім її лиця.Зелені, лисячі очі, маленький, акуратний ніс, невеличкі, червоні губи,чорне густе, коротке волосся.
Це було моя бурна й неприємна фантазія, яка ніби зговорилась з душею і знущалась з мене все більше й більше.Залишаючи криваві порізи в області серця.

Телефоні гудки луною проходились в голові.Перший, другий, третій, четвертий.Вони лунали вічність.Доки знайомий голос на тій лінії не вивів мене з трансу.

— Я слухаю — Стів — це був Стів.Хвала небесам!

— Стів — це я, Бакі — мій голос був шершавим, від нього шуміло в голові.

— Бакі?Боже, що сталося?Я шукав тебе стільки місяців.Ти наче крізь землю провалився. — я відчував радість в його голосі, яка була протилежна моїм відчуттям.

— Стів, Мія зникла.Мені потрібна твоя допомога — останні надія на його допомогу.Певне я рию сам собі яму та я буду впевнений, що вона в безпеці.За себе я сам подбаю.