Нехай поцілує старший дружба дружку

Kisses, My Dear

— Перепрошую, шановний, - Хо мовив грізно й грубо, забуваючи про те, що має грати роль милої дівчини, - мені здається, Ви...

  Він не встиг договорити, оскільки хлопець, переляканий такою різкізтю нізвідки, переніс усю вагу на руки й випадково розлив весь напій на себе. Він зніяковів, раптово повернув голову на того, хто поставив його у таке скрутне становище, і зніяковів ще більше. Чувак провів поглядом зі струнких ніг до рук з довгими красивими пальцями, тоді до шиї з вишуканими ключицями, золотого намиста, а згодом прямо в очі.

  Він швидко встав, відвівши погляд і, разом зі своїми білячими щічками, дивлячись у підлогу; поправив своє зачесане срібне волосся долонею, і так, зашарівшись, він стояв весь у пунші.

  Усередині Мінхо з нього так лахав, що вже ледь не котився по землі. Це був найсмішніший момент у його житті. А взагалі, його досі розривало з реакції того малого з салону. Бачили б Ви його червоне обличчя й тремтячі руки. Він явно боявся навіть наблизитися до прекрасного чоловіка, не те, щоб вже торкатися. За такий подвиг, тепер він задоволено їсть суші.

  Лі зрозумів, що цей чоловік не п'яний, а також те, що його, насправді, шикарний костюм тепер брудний і липкий. У будь-якому іншому випадку він би просто посміявся з нього, сказав би, що той лох, та й пішов, але сьогодні він ж типу цей... дівчина? То треба, певно, вибачитися чи що?

— З Вами все гаразд? - завдяки акторській майстерності, Хо підбіг і вселив невинний співчутливий вигляд, - Пробачте мені, будь ласка, - він з провиною опустив очі.

— Та все нормально, не переймайтеся! - чоловік ніяково відмахнувся рукою, - Я, краще, сходжу до вбиральні, а Ви, будьте ласкаві, покличте санітарку. Не хочу псувати свято, - він усміхнувся і підтюпцем побіг кудись, де, мабуть, та вбиральня і була.

  Мінхо посміявся з його наївності, а потім зрозумів, що тепер йому доведеться пити газованку з ананасом. Ну, а якщо пощастить, то колу.

  Хлопець на височеньких шпильках повільно просувався до Чонін, що, разом із Біном, мило базікала з гостями. Уже трохи до них призвичаївся, зважаючи на те, як швидко він примчав до того бідосі в пунші.

  Він обережно підійшов до тепер не Ян і легенько торкнувся її плеча, привертаючи увагу. Тоді щиро привітався з її знайомими, на що ті також швидко кинулися кількома словами, навіть не дивлячись у вічі, і попросив відійти на хвильку.