Нехай поцілує старший дружба дружку

In Love With Your Portrait

*Some time back*

  Хан сумно опускає голову після мільойона спроб зв'язатися з дівчиною, що проникла в думки. Якимось дивом її не було в мережі ще від учора, а на дзвінки відповідав автовідповідач.

  Мотати кола хатою вже давно набридло, а шлунок забурчав й від голоду почало нудити. Варто зробити чогось попоїсти, але спершу натягнути теплі шкарпетки: холодна підлога першого поверху справді дає про себе знати. Отож, після трьох хвилин шукання другої пари, потім ще трьох боротьби пальців з ними, життя трішки налагодилося. АЛЕ досі хочеться виблювати нутрощі.

  Джісон гордо проїхався назад накухню, неначе все ідеально, післ чого швиденько забабахав якийсь неперевершений бутерброд, якого навіть найвидатніший дегустатор не куштував.

— Схоже, не все втрачено! - сказав чоловік сам собі, обертаючись до вікна й спостерінаючи за тим. як голуб запустив свою клуаку в скло, яке він відмивав вічність. На його обличчі вималювалося справжнє блаженство й подяка богові, - Хмм... Люблю птахів, - почулося не в наймилішому тоні.

— О боги! Мені ще креслити фасад будинку на наступний тиждень, - Хан застиглив від того, що звалилося на нього.

  Чоловік був щасливим, що поступив саме на архітектора: йому завжди вдавалося, а тим більше, подобалося, розглядати статуї в музеях, красиві стародавні будинки в центрі та навіть спеціально їздив подорожувати в інші країни для того, щоб насолодитися красою, створеною людськими руками.

  Він любив малювати, створювати з картону всілякі штуки, тож у віці 15 років навіть змайстрував у себе в кімнаті ціле містечко античної Греції, зробивши кожну детальку унікальною – батьки тоді дуже з дивувалися, а бабуся на порозі ледь не знепритомніла від масштабу цієї геніальної роботи.

  У висновку – родичі погодилися на його вибір професії, про всяк випадок перевіривши майбутню зарплатню.

  Здавалося, нічого не мало бути проблемою: Джі мав добру пам'ять і спритні руки, а також бачення краси – усе, що потрібно, але він не врахував, що не дуже дружить з геометрією... Креслити усю цю дурню йому зовсім не подобалося. А також серед усіх студентів він єдиний вирізнявся своєю гіпернеобачністю. Ну... Це і з першого погляду помітно. Не було жодного разу, коли на екзамені він випадково не кинув щось на підлогу, а було й таке, що зачеплявся за щось і падав разом з тим, що так старанно майстрував.