Бтс реакції та міні фанфіки

міні фф з Намджуном! 1/¿ part

Коли його друзі образили тебе, а він ніяк не відреагував.

! міні фф з Намджуном !

— т/і, все ж добре.. — Намджун простягає руку до тебе, хоче обійняти, але вон відпихаєш його.
Це до сліз образливо. Зараз ти поводиш себе досить грубо, але Намджун заслужив це. Яка людина буде мовчки стояти і слухати, коли твою дівчину принижують, твої ж власні друзі?
З твоїх губ виривається ще один всхлип, після чого Намджун робить ще одну спробу  обійняти і заспокоїти тебе. Але ти знову не даєшся.

— т/і, досить розводити цирк. Нічого ж такого не сталося! - починається злитися Намджун, на що ти дивишся на нього повними очима сліз.

— нічого не сталося? Ти серйозно, Намджун? Чорт забирай, я ненавиджу це все. Ненавиджу твоїх друзів, коли вони мене принижують. Це вбиває мене! Кожен раз, коли я заходжу в столову чути образливі слова, кожного дня, коли мій обід знову забирають і знущаються наді мною як фізично так і психологічно! 

Ти переводиш подих, щоб хоч трішки заспокоїтися. Твоє тіло тремтить, тобі хочеться сховатися під теплою ковдрою, щоб тебе ніхто не чіпав, щоб ніхто не торкався. Взагалі хочеться сховатися від всіх.

- Намджун, я терпіла. Терпіла заради тебе, заради нас. Я думала, що з часом це все закінчиться, але ні. Я втомилася. Від твоїх друзів, які знущаються наді мною кожен день, від хлопця, який навіть з цим нічого не може зробити.

- Т/і, ти ж знаєш, що я не можу  захистити тебе... - Намджун робить крок до тебе, але ти в ту ж  секунду робиш крок назад. Ти дивишся йому в очі. Ти змучена від цього, сильно змучена.

- ох, так, звісно! Тобі твоя репутація дорожча за все! Навіть за свою дівчину!- ти театрально плескаєш в долоні і, дивишся на хлопця.

- Т/і, в нас таємні стосунки, ніхто про них немає знати. Їх ніби не має... Ми в школі ніхто один одному, ніхто про нас не має знати.

Ці слова тебе розбивають. Розбивають серце на мільйони маленьких шматочків. Ти шоковано дивишся на Намджуна. І як ти тільки могла закохатися в таку людину?

- Добре, я зрозуміла. Дякую за все, і прощавай.

- Т/і, ти куди?

- Це тебе не стосується!

- Ще й як стосується!

- Ні, ти мені ніхто. Ніхто..

Ця розмова вивела тебе з себе. І повертаючись додому ти себе відчувала ніби в бульбашці. Ти не звертала уваги на оточуючих, що відбувається.  Ще й як на зло почалася злива.

Вивело тебе з цього стану - звук сигналу автівки і фари. А далі темнота...

Пітьма. Блаженна темнота, така бажана, як морозиво в спекотній літній день. Спокій і тиша, ти закрила очі, не в змозі піднятися. Краще смерть ніж таке відношення коханої людини, і оточуючих.

Останнє, що ти бачила - кучка людей. Їх обличчя були розмиті. А десь далеко лунала сирена швидкої допомоги.

Від авторки:

Зіроньки мої, вітаю вас з новим роком і прийдешніми святами! Як ви? Як себе почуваєте

Я трішки з запізненням, але все ж таки публікую нові розділи! Доречі, ось тут буде 2 чи 3 розділи. Це ніби міні фф, але я його вирішила розкинути на кілька розділів. Як вам?

Ще раз вітаю зі святами, і всього вам найкращого, зіроньки!♡
Кожного і кожну обіймаю! ♡