Розділ 36

307 21 22
                                    


Ґабріела

— Рафаелю! Відпусти мене! - мої кулаки продовжували лупити його спину. — Присягаюся, якщо ти впустиш мене, то я відгризу тобі член!

— Ну тоді тобі доведеться взяти його в рот, - усміхнувся ідіот.

— О друже радий тебе зустріти в Вегасі, - почувся чимось знайомий голос.

— Привіт Крістіане! - Рафаель повернувся до друга спиною так, щоб я змогла його побачити. — Ну ж бо Ґабі привітайся з дядьком! Не будь така не вихована.

— Йди на хуй Мартінес! - кричала йому.

— Ти ж казав вона не буйна, - я підняла голову та побачила перед собою чоловіка з клубу. То он воно що! Ось чому він хотів глянути мене ближче.

— Я і тобі відгризу член, якщо не заткнешся! - сьогодні я вже не тремтіла перед ним, як минулої зустрічі, напевно тому, що поруч був Раф і цей чоловік мені нічого поганого не зробить.

— Вона мила, - посміхнувся парубок, на ім'я Крістіан. — Квартира у вашому розпорядженні, доки ви не покинете місто, - Рафаелю в долоню прилетіла вʼязка ключів.

— Дякую, пізніше поговоримо про наш договір.

— Я не поспішаю, тож коли матимеш час тоді й поговоримо, - стис плечима друг Рафа.

Рафаель махнув йому рукою та біля нас зупинилася машина.

— Я блять нікуди з тобою не поїду! - я кричала та брикалася досі перебуваючи на плечі чоловіка. Рафаелю було байдуже на мій галас, тож він просто закинув мене на заднє сидіння Range Rover та заблокував двері.


Рафаель ще декілька хвилин розмовляв з тим покидьком, який мене видав йому та нарешті попрямував до машини.

— Ти здається тупий, бо я сказала, що не хочу йти з тобою! - Раф мовчав. — Я з ким розмовляю ?

— Не дратуй мене дівчинко! - його стан повернувся в мій бік. — Зараз ми поїдемо до однієї з квартир Крістіана, там зупинимося на декілька днів, а пізніше повернемося в Бостон, - Рафаель завів двигун та рушив з місця так, що я мало не влетіла у праву дверку.

— Ей! Можна обережніше?! - він тільки прибавив швидкість та я продовжувала сидіти ззаду схрестивши руки на грудях.


Ми їхали в тиші, ніхто з нас навіть голосно не дихав. Я навіть задрімала. Авто зупинилося біля височенного будинку та Рафаель вийшов із машини. Мені в голову прийшла божевільна ідея. Доки він виходив з авто, я перелізла на інший бік та скористалася тим, що двері відчинені. Я хутко вистрибнула з машини та... побігла.

ПострілWhere stories live. Discover now