Постріл

Розділ 38

Ґабріела

— Мені потрібен телефон, - я стояла над сплячим Рафаелем, який тільки но розплющив очі.

— Припини лякати мене, мені не подобається, що кожного разу, коли я прокидаюся, то ти стоїш наді мною, - я схрестила руки на грудях.

— Мені потрібен телефон, - настоювала на своєму.

— Ти його не отримаєш, - Рафаель підвівся. Трясця знову він голий!

— Коли ти припиниш ходити голим ? - ми тут вже чотири дні й кожного ранку я спостерігаю на скільки добре Раф дружить зі своєю ерекцією.

— Тоді коли ти почнеш роздягатися, - я спостерігала за його підтягнутими сідницями, які направилися до шафи. — На що задивилася Ґабі ? - Рафаель усміхнувся та почав одягати сірі спортивні штани. Господи як я маю жити з думкою, що під його штанами немає трусів.

— Не дратуй мене! Ні на що я не дивлюся! Короче мені потрібен телефон, - він наблизився до мене.

— Я не дам тобі телефон. У квартирі є все, що тобі потрібно, - він прямував у сторону кухні, а я пленталася за ним.

— Але тут немає нічого!

— Тут є я, - він ухмильнувся.

— Ти занадто перебільшуєш свою важливість, не забувай, що якби ти мене не викрав я б добровільно з тобою не пішла, - я знала, що Рафаеля дратує, коли я говорю про те, що він забрав мене силою. За ці чотири дні я зʼясувала, що йому не подобається, коли я нагадую, що зовсім не хочу його. Та собі нагадати про це постійно забуваю.

Рафаель повернувся до мене обличчям його очі були налиті кровʼю, а кулаки стискалися надто сильно.

— То може мені повернути тебе до того уйобка, який ґвалтував тебе ?! Га ? Може ти хочеш повернутися до роботи дешевої шльондри, яку трахають тільки за гроші ?! - кричав чоловік.

— Може і хочу! - викрикнула йому в обличчя.

Він зробив крок назад від мене та скривився так наче я була йому огидна. Ідіотка навіщо я так?

— Я не це... - не встигла закінчити речення, бо Рафаель поспіхом вилетів з кімнати.

Я не наважувалася піти за ним. І не тому, що боялася його. Я знала, що він нічого поганого мені не зробить. Я не йшла тому, що він все одно б не слухав мене зараз. Раф занадто нервовий та гордий. Я б з радістю показала його невропатологу.