Постріл

Розділ 6

Ґабріела

4 години. 4 МАТЬ ЙОГО години. Я слухаю як Рафаель трахається. Звідки я знаю, що це він ? Ця голосиста особа кожну хвилину повторює — Так Раф! О Боже Раф! Ще Раф!

— Так з мене досить! - я відкинула на підлогу подушку, якою закривала вуха піднялась і попрямувала до низу мені треба щось випити.

Спустившись сходами я увійшла на кухню, світло я вирішила не вмикати щоб ніхто не побачив, що я не сплю. Я обережно відчинила бар та дістала пляшку віскі, зачинивши дверцята побачила тінь — Трясця! - придивившись зрозуміла, що це Сем — Господи ти налякав мене!

Він посміхнувся та підійшов ближче — Вибач я не навмисно просто не думав, що ти теж не спиш. - він провів рукою по волоссю.

— Як у цьому домі можна заснути, якщо у мене з стіни вже штукатурка сиплеться. - я закотила очі та сіла за барну стійку. — Тобі налити? - спитала Сема.

— Так! дякую - він опустився на стілець навпроти.

— Одже тут завжди такий галас вночі ? - запитала роблячи ковток віск.

— Насправді ні. Рафаель не часто приводить додому жінок він навіть не пускає їх до своєї спальні вони цим займаються тільки в гостьовій кімнаті. - він теж зробив ковток.

— От засранець то він навмисно це! - я насупила брови. Мудак.

— Цього я не знаю. Він просто попросив привезти її і я привіз.

— Тож ти знаєш хто вона. - я підняла брову в знак запитання.

— Так її звуть Лана. Її батько вирішив, що вона занадто розбещена і влаштував до Рафа на роботу. Вона працює тут вже досить довго і батько навіть хотів забрати її та вона відмовилась. - він уважно спостерігав за моєю реакцією.

— Очевидно, що вона закохана у нього, а цей ідіот просто використовує її для своєї розваги. - я допила свій келих та налила ще.

— Тепер їх повʼязує не тільки її робота тут. - хмм цікаво!

— А що ще ? - я намагалась зробити вигляд, що мені всеодно та це не дуже працює.

— Я не можу про це говорити поки що це сімейна таємниця. І не факт що Рафаель не змінить своє рішення. - він зробив паузу та перевів погляд на мене. — Тепер. - і що це має означати? мені поки що не зрозуміло.

— Гаразд я мабуть вже піду - я підвелась та вже хотіла піти як раптом Сем теж піднявся і вхопив мене за запʼястя. Ми стояли так здавалося вічність.

— Що тут блять відбувається? - ми повернулись та побачили в дверях Рафа. Його обличчя було таким наче він збирався нас вбити.

Я швидко прибрала руку. — Все гаразд просто через «декого» ми не могли заснути. - Я підійшла ближче — Не знаєш хто в цьому домі не може тримати свій член в штанах? - я схрестила руки на грудях та не дочекавшись відповіді попрямувала сходами нагору.

Якого чорта він злиться? Це я маю злитись через те, що у першу ніч в новому домі я мала слухати як він ліжком збирається проломити стіну в моїй кімнаті. Я опустилась на ліжко та спробувала заснути. Та знову почула крики проте вже з іншою інтонацією

—... я більше так не можу! Ти обіцяв, що я зможу залишитись! Мені набридло кожного разу повертатись додому у холодне ліжко, де тебе немає поряд! - кричав жіночий голос. Я підвелась та підійшла до дверей прислуховуючись до розмови.

— Я блять нічо тобі не обіцяв! Чи ти забула як сама прийшла до мене у вітальню та запитала як глибоко брати? - від його тону я жахнулася.

— Але ж я лю... - він перебив її — Закрий свого рота! Я не хочу це чути! Ти зрозуміла мене?!

— А як же любить вона його. - промовила я до себе і закотила очі.

— Я не просив тебе любити мене! Коли ти приходиш в цей дім ти хвойда і прислуга, яка отримує за це гроші! - кричав він.

— Я сказав, що ми одружимось... - що? він одружується?Так ось що їх ще повʼязує окрім того що він трахає її — ...але тільки тому, що цього хотіли інші сімʼї та я не мушу цього робити. Я клятий БОС і ні ти ні будь-хто інший не може казати мені що робити, а що ні! Ти затямила?! - кроки почали віддалятися і я почула крик та плач. Мені майже стало її шкода.

Та до біса це не мої проблеми. Я попрямувала до свого ліжечка та опустилась на холодні шовкові простині. І як я тепер маю заснути?! Я сто разів прокручувала в голові їхню сварку і зрозуміла, що... що я ні чорта не зрозуміла! А ще Сем, що це за погляди такі здається вони забули, що я виходжу заміж.

— Ну що ж - промовила я до себе — тоді доведеться нагадати їм. Обом. - з цими слова я заснула та те, що чекало мене у сні мені ні хуя не сподобалось... .