День захисту дітей припадає на 1 червня і вважається міжнародним святом.
Іншими словами, де б ти не був у світі, якщо поряд є дитина, ти просто зобов’язаний влаштувати для неї свято.
Найгірше було те, що ООН встановила стандарт, за яким дітьми вважаються особи до 18 років. Сін Цунлянь поглянув у бік "дитини", яка грала в ігри на передньому сидінні, ледь стримуючись, щоб не вигнати його з машини.
Він спокійно запитав: «Ван Чао, як ти хочеш провести завтра свято?»
«О, все просто. Зранку можна піти до піцерії Uncle John's та з’їсти 12-дюймову піцу з індичкою. Потім в парк розваг. У другій половині дня до зоопарку, а ввечері глянути новий фільм "Люди Ікс". І на завершення — феєрверк.»
Сін Цунлянь опустив вікно машини, вдихнув повітря, і з іронією додав: «Чому ти не сказав, що хочеш вирушити до штаб-квартири ООН на святкування?»
«Гей, капітане, ми справді можемо? Чому ти раніше не сказав?»
Сін Цунлянь був роздратований: «Ти що, не розумієш сарказму?»
«Але ж завтра моє свято, і ти сам запитав про це. То чому зараз глузуєш?»
Очі хлопця були прикуті до гри. Здавалося, він і не думав серйозно відповідати на його запитання. Сін Цунлянь припаркувався, шкодуючи, що взагалі затіяв цю розмову.
«Гей, ми вже приїхали?» — Щойно автомобіль зупинився, хлопець, відклавши телефон, схвильовано подивився у вікно.
Перед ними стояв звичайний будинок розташований у спокійному районі, з маленьким, квітучим двориком, засадженим рожевими та блакитними маргаритками, що намагалися визирнути з-за огорожі.
Здавалося, в цьому домі не було нічого особливого.
Сін Цунлянь глянув на годинник. Хлопець уже встиг розкласти своє "спорядження" на передньому пасажирському сидінні.
«Зараз 15:00 за Нью-Йоркським часом.»
«Зрозумів.»
Вони прибули якраз вчасно.
«Ходімо.» — Сін Цунлянь відкрив двері машини та вийшов.
Наступного дня, коли завдання було виконане, вечір Дня захисту дітей уже добігав кінця, але до півночі ще залишався час.
Піцерія, парк розваг і зоопарк, мабуть, уже закриті. Кінотеатр працював і вночі, але, дивлячись на сонне обличчя хлопця перед ноутбуком, здавалося, у нього більше не було сил на перегляд фільму.
Нічний радіоефір щойно завершився новиною про стрілянину на околицях міста, коли був перерваний терміновим повідомленням про двох дітей, віком до 14 років, постраждалих від сексуальної експлуатації, які, ризикуючи життям, змогли розкрити терористичну організацію, що утримувала їх у полоні, на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
Сін Цунлянь приглушив звук радіо і подивився на темну вулицю попереду.
Хоча це було прекрасне свято, далеко не всі діти у світі були щасливі. Дехто не мав навіть одягу, інші терпіли страждання, були навіть ті, які зараз тримали у руках зброю. Світ завжди був далеким від досконалості.
Однак він усе ж міг спробувати зробити так, щоб діти, які його оточували, відчули бодай трохи радості.
Сін Цунлянь вийшов з машини, купив попкорн і дві банки коли, подзвонив комусь, а потім поїхав до вершини гори.
Ван Чао прокинувся від звуку феєрверків.
Він розплющив свої затуманені очі, глянув на феєрверки вдалині на темному небі й схвильовано загаласував. Від його криків мало не зірвало дах авто: «Ого, капітане! Я хочу загадати бажання!»
«Чого ти хочеш?» — Сін Цунлянь відкрив банку коли й цокнувся нею з банкою хлопця.
Хлопець закрив очі й дійсно серйозно загадав бажання.
Потім він розплющив очі, глянув на Сін Цунляня, й з дуже урочистим і щирим виразом обличчя сказав: «Я хочу, е-ем, щоб ти одружився з хорошою людиною, і ми стали сім'єю.»
Сін Цунлянь згадав, що курив цигарку, коли голосно відповів дитині: «Перестань читати любовні романи.»
Але зараз…
Сін Цунлянь поглянув на людину, яка сиділа на передньому сидінні, і запитав: «Як хочеш провести 1 червня?»
Чоловік обернувся, подивившись на хлопця на задньому сидінні, який все ще грав у ігри, і відповів: «Нехай вирішує він.»

ВИ ЧИТАЄТЕ
Кримінальна психологія
Mystery / ThrillerАвтор(-ка): 长洱 / Chang'er Кількість розділів: 301 + 9 Одного дня, коли Лінь Чень читав книгу, Сін Цунлянь запитав його: «Ти ж психолог. Можеш допомогти зрозуміти, яка людина мені підходить для шлюбу?» Лінь Чень згадав, що відповів тоді: «Любов - це...