Дао солоної риби

Ч1 - Внутрішній конкурс секти «Золоте сонце»! ...[Так] Що?

Секта Золотого Сонця була однією з найбільших праведних сект самовдосконалення, її землі охоплювали від океану з одного боку до сліпучих гір з іншого. Величні будівлі та вишукані сади сяяли праведною духовною енергією відповідаючи темпераменту розкішно одягнених культиваторів.

Прямо зараз із зовнішнього поля битви, де зовнішні учні змагалися за просування у внутрішню секту, лунали гучні вигуки та балачки. Кожні шість місяців десятка найкращих зможе обміняти свої тьмяно-жовті мантії на яскраво-золоті мантії.

"АХА!!!"

«Він упав!»

Коли один учень збив іншого, здійнявся шум. Простий меч із брязкотом упав на землю здалеку, забутий. Учень, що все ще стояв, зухвало всміхнувся, його очі звузилися, натякаючи, щоб той, що впав, підвівся

Суддя, старша культиваторка на піку Золотого Ядра, почала зворотний відлік.

«Три! Два! Один!»

Грубий жовтий одяг занепалого учня майже пасував до темно-коричневої запорошеної землі, його чорне волосся було розпущене. Він не встав.

«Перемога за Ван Лівеєм!»

Натовп аплодував, особливо друзі Ван Лівея. «Вітаю! Вітаємо!»

Зухвала усмішка Ван Лівея стала ще більшою, коли він дивився на занепалого учня. Він змінив вираз обличчя на скромний і вклонився рефері, подякувавши їй за турботу.

Культиваторка Золотого Ядра кивнула, вручила йому внутрішній сектантський жетон і дала вказівки.

Мало хто знав, що в ту мить, коли учень впав, нова душа перейшла в його тіло.

Вень Чжіхао перехопило подих. На якусь мить він не міг повірити. Невже він якимось чином пережив цей нещасний випадок? Чи біль мав вдарити в будь-яку мить?

У наступну секунду він ще більше не вірив, оскільки спогади про первісного власника влилися в нього.

Він помер одразу після того, як подав десяту редакцію проекту для свого боса-мудака. Він був до біса радий, що не потрібно було робити одинадцяту редакцію.

Він був ще живий.

До біса! Де була порожнеча небуття, яку йому обіцяли після смерті?

Натомість він буву тілі культиватора зовнішньої секти, також на ім'я Вень Чжіхао, культиватора останньої стадії Очищення Ці. Очищення Ці було найпершим етапом удосконалення: оригінальний «Вень Чжіхао» мав нещастя бути одним із тих людей, які наполегливо працювали, але не могли прогресувати.

Коли Вень Чжіхао отримав усі спогади про оригінального «Вень Чжіхао», який так старанно працював, щоб дістатися лише до останньої стадії Очищення Ці.. У Вен Чжіхао боліла голова.

Він щойно закінчив одне напружене життя. У нього не було наміру жити другим напруженим життям! І чому люди так галасували?!

«Учень, тобі потрібна цілюща таблетка?»

Вень Чжіхао заворушився, слабко кліпаючи очима, дивлячись на  культиваторку Золотого Ядра. Його тіло боліло, але це було терпимо.

Але чи потрібно було йому це терпіти?

«Якщо Шифу захоче..» — пробурмотів Вень Чжіхао

«Тримай»

Вень Чжіхао прийняв маленьку таблетку і виявив, що її надзвичайно легко проковтнути сухою. Його тілом одразу пролилося тепло. Це тепло було Ці. Воно очистило його меридіани та зцілило його болі.

Вень Чжіхао почувався краще, ніж будь-коли! Він вдячно посміхнувся культиваторці Золотого Ядра i зміг підвестися.

«Цей молодший надзвичайно вдячний»

Культиваторка Золотого Ядра лише кинула на нього невражений погляд. Вона дала йому найгіршу зі своїх лікувальних пігулок, чи не намагався цей учень зовнішньої секти залицятися до неї?

«Дозвольте цьому молодшому піти і не забирати більше вашого дорогоцінного часу».

Вень Чжіхао коротко вклонився. Потім він пішов геть.

Культиваторка Золотого Ядра пирхнула і дуже швидко забула про учня, вирушивши на зустріч з іншими культиваторами-суддями.

Ван Лівей насупився, коли помітив, що Вень Чжіхао йде.

«Вень Чжіхао! Куди ти йдеш?»

«Яке це відчуття — підійти так близько, але програти Ван Шісюну?» — крикнув один із друзів Ван Лівея.

Вень Чжіхао кліпав на них очима.

«Е?»

«Вітаю», сказав він зневажливим тоном.

Зі спогадів початкового власника, Ван Лівей любив залякувати та пригнічувати інших учнів зовнішньої секти, особливо оригінального «Вень Чжіхао»

Оригінальний «Вень Чжіхао» часто відбивався: оскільки він зосередив стільки часу та зусиль на (невдалому) вдосконаленні, у нього був низький ЕQ, коли справа доходила до спілкування з Ван Лівеєм.

Але теперішній Вень Чжіхао був зрілим дорослим. Він не мав інтересу сваритися з якимись підлітками. (16, 17, 18, 19 років? Ви ще діти!

З цими словами Вень Чжіхао попрямував прямо до виходу з наміром якомога швидше втекти від галасливого натовпу Його раптовий відхід розлютив Ван Лі Вея та його бойових братів. Але наразі їм довелося приборкати свої почуття, щоб старші культиватори не скасували підвищення Ван Лівея.