Лист: Привіт, мене звати Уілс, ти мене не знаєш, але я знаю тебе досить добре і можу вільно писати тобі листи. Ти зараз сидиш на ліжку здивована, можливо навіть налякана, тому, що ти не знаєш мене. Ти головне не переживай, я незашкоджу твоєму життю, я написав, щоб ти знала про моє існування, тому, що скоро ми напевне зустрінемося.
Прочитавши листа, я налякалася не на жарт. Але я нікому не можу про це розказати. В мене є Дер, але я не хочу, щоб він нервувався. Я занадто сильно його люблю.
Минуло декілька днів.
Скоро школа, друге півріччя. Ех не хочу в школу, хочу гуляти з Дером, і розмовляти з Мартою, ну і дивитися фільми з татом. Мої думки перебив стукіт у двері:
- Привіт принцеса, - весело сказав Дер.
- Привіт, - відповіла Хлу і усміхнулася.
- Йдемо гуляти, сьогодні чудова погода, чи не так?,- промовив Дер.
Я погодилася і ми пішли гуляти.
Ми довго гуляли, аж раптом до Дера дзвонить телефон, він піднімає, це був його тато, але після розмови з ним:
- Вибач мене Лу, але тато сказав, що мені треба негайно до дому.
- А що таке?
- Я й гадки не маю.
- Добре тоді завтра побачимося.
- Ага, папа.
- Папа.
Він мене поцілував і пішов до дому, а я чомусь до дому не захотіла, адже після завтра знову в школу, і так дома буду проводити багато часу. Я пішла до озера, дивилася на зірки, аж раптом я чую голос ззаді мене:
- Привіт
Я озернулася, це була Дафна.
- Привіт,- відповіла Хлоя.
- Знаєш, я гадаю, що вже досить на мене обіжатися,- промовила Дафна.
- Дійсно ти права.
- Я знаю.
- Ти не знаєш самого головного.
- Чого я не знаю?
- Ти не знаєш, що таке дружба...
- Ем...
- Мовчи і слухай. Якби ти розуміла, що ховається під словами дружба, кохання, довіра та життя, ти би мені зараз цього всьо не говорила, ти би просто не зробила такого зі мною, ти би не кинула Дера, а він тебе любив, для тебе це була просто гра. Візьмемо далі, твою жорстоку гру без правил в яку ти грала зі мною. Я не зупиняюсь, як люди, яка не знає що таке дружба, могла іншій людині дати привід сильно їй довіряти, я думаю, це означає, що все таки, десь в глибині ти здатна на дружбу, кохання, просто потрібно розуміти суть життя, зрозумієш його, зрозумієш і все інше.
- Хлоя, я просто прийшла вибачитися, а не слухати моралі про те, що ми з Дером розійшлися.
- Ось і я про це, ти виявляється так нічого і не зрозуміла, а зараз вибач, але мені пора йти, папа,- промовила Хлоя і пішла попри озеро далі.
Я була не здивована від поступків Дафни, я би більше здивувалася, якби вона зрозуміла свою помилку, а так, нічого нового. Я ще трішки погуляла і пішла до дому. Там на мене чекав тато з смачною вечерею, знаєте після смерті мами, я дізналася, що мій тато чудовий повар, такий, як і була моя мама. Ми смачно повечеряли печеною індичкою і вирішили подивилися фільм ,,Інсургент", ми зробили з татом поп-корн, сіли на диван, я сперлася на його плече і ми почали дивитися. Це настільки захоплюючий фільм, що я майже на кожному моменті починала інтинсивно їсти поп-корн. Після перегляду фільму я піднялася до себе у кімнату, і вирішила почитати мамин щоденник, так доречно, в той момент мама писала про школу:
Так всі діти не люблять школу, чому, я теж не любила, але моменти в школі, вони самі незабутні, особливо, коли здаєш екзамини, так до них готуватися дуже не просто, але після них просто пречудні відчуття перемоги, ніби зроби подвиг, хоча це далеко не подвиг.
Після цього,я захотіла в школу, так чесно, мама ніби біля мене, і розказала мені, підняла настрій перед другим півріччям. З цими думками я заснула.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Правда в тому, що правди не має
RomanceП'ятнадцятирічна Хлоя, проходячи різні труднощі життя, зрозуміє, яким жорстоким може бути світ