Я взяла лист і попрямувала до себе в кімнату. Ось я сіла, відкрила і почала читати:
Привіт, ти не лякайся. Я просто хотів запитатися, ти від мене тікаєш? Якщо так, я думаю я тобі не зашкоджу, а якщо ні, то я не розумію, я тебе так шукав, а ти...
Я впала в ступор, як це буває завжди коли я читаю, який не будь лист. Він мене шукав, хто це. І чому, він мене шукав. Я тікаю. Я нічого не можу зрозуміти. Я приділила цьому весь свій час до сну і під час сну. І аж зранку мені в голову вбило, що я вже отримувала лист, де мене шукали. І це був Уілс. Я так заплуталася. Уілс, Уілс, Уілс. Я встала з думкою про нього, пішла у ванну з думкою про нього, снідала я також з думкою про нього. А що, якщо я напишу відповідь і все з'ясую. Отож перед школою я все ж таки вирішила написати лист-відповідь:
Привіт, я вже неодноразово отримую від тебе листа. З дивним вмістом. Проте все що я про тебе знаю це лише твоє ім'я. У першому листі ти писав що повинна тебе знати. Проте звідки? Я дуже заплуталася. Також чому ти кажеш що я тікаю? Я справді нічого не розумію. Я би хотіла отримати від тебе відповідь, яку я б змогла зрозуміти.
Ось так я написала цей лист і подорозі до школи я його вкинула в поштовий ящик. Я дуже хочу отримати відповідь. Адже цей Уілс такий загадковий...
Ось я і в школі зустрілася з дівчатами та все їм розповіла, і вони мене підтримати в моїх діях. І ми разом зайшли в школу. І я знову зійшлася поглядом з цим Лоренцом ( Ло ). Він настільки красивий що я не змогла відвести від нього погляд. І тут я наштовхнулася на Керолайн:
- Ой, - сказала Хлоя.
- Альо, то ти не на нього часом так дивилась, що аж погляд не змогла відірвати?,- запитала Керойн.
- На кого на нього?,- здивовано запитала Хлоя.
- Ой та я тебе прошу, ніби ти не знаєш,- промовила Марта.
- Я не знаю про що ви,- сказала Хлоя.
І ми пішли в клас. Школа пройшла чудово, і після мої подруги пішли до дому бо вони не могли гуляти, а я вирішила погуляти трішки. Я пішла в центр, там я побачила Лоренца, і він гуляв з якоюсь дівчиною, це напевне його дівчина. Звичайно я трішки розтроїлась, але все по заслузі, якщо я не щаслива, то нехай хоть хтось буде щасливим. Я так рада, що тут у Нью-Йорку я не повинна переходити в іншу школу після 9 класу. І не потрібно ці екзамини здавати. Я ще трішки проходила і вирішила піти до дому. Я прийшла до дому тата не було, я була сама дома. Я вирішила послухати музику. Завтра вихідні тому, домашнє виконувати не потрібно. Я знову задумалася про того Уілса. Хто він такий? Ну я не знаю скільки я приділила цьому часу. Але тут повернувся тато і я зрозуміла що потрібно щось на приготувати на вечерю. Коли ми повечеряли я пішла я пішла в свою кімнат. Ввечері до мене прийшла Марта з ночівлею, ми весело провели вечір за переглядом фільму і розмовами. Я нотова говорити з Мартою вічно - я завжди все їй розказую. Тому я й розказала їй про Уілса і вона сказала що ми обрвязково дізнаємося хто це.
Пройшов тиждень.
Я розумію що вже пройшов місяць і я не маю ніякої відповіді від нього. Якшо чесно я вже чекаю цієї відповіді. Зараз субота, завтра в мене довгоочікуване день народження і я вирішила провести його в крузі рідних і найближчих друзів. Зараз ми з Мартою піднотовляємо все до мого день народження. Я довго готувалася вибирала плаття , що я заснула...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Правда в тому, що правди не має
RomansП'ятнадцятирічна Хлоя, проходячи різні труднощі життя, зрозуміє, яким жорстоким може бути світ