Мій сусід ПСИХ

Глава 2

-Ми так і не познайомились,я Марк-усміхнувся він стоячи зі мною за касою.
-Тобі не потрібно знати моє ім'я-я,закотивши очі.
-Закоти так щоб очі вивалились-засміявся Марк.
-Ха.Ха.Ха."Прекрасне" відчуття гумору-я почала нервуватись
-Ну і як тебе звати?Чи у тебе Амнезія,що ім'я забула?
-Влада!Але для тебе Влада Романівна!-сказала я гордо оплачуючи продукти.
-Влада Романівна може ви до мене на ніч прийдете?-заграв бровами блондин,що мені явно не сподобалось.
-Я тобі не шлюха з накачанеми губами,зрозумів?!-я,взявши його за комір щоб сказати йому це в лице.
-Заспокойся мала я заплачу скільки захочеш.-усміхнувся він піднявши руки вверх як злочинці в фільмах.
-Значить слухай сюди,я тобі українською мовою сказала,не наривайся!- я,і вийшла з магазину з пакетами.
                 ***
Під час сніданку мені позвонив телефон.На дисплеї висвітлилось "Тато💙". Я взяла трубку.
-Ало привіт дочурка.Як ти?Як переїзд?
-Привіт тато,все добре,квартира ідеальна-говорила я одночасно жуючи цукерку.
-В мене є для тебе сюрприз.Зараз я у Львові на один день по роботі,я заїду до тебе.
-Добре,чекаю.
                 ***
Я почула дзвінок в двері.Це був тато ще й не один.Я запищала від радості.
-Привіт Сем-я сіла на коліна і він почав облизувати мені лице одночасно стрибаючи на мене.Сем це мій собака Доберман.Я залишила його в Києві бо не могла з собою взяти.
-Тато велике дякую-я,обнявши тата.-Можливо зайдеш на чай?
-Ні доцю в мене робота мушу бігти-він чмокнув мене в щоку і я закрила двері.
Я почала обнімати Сема.Як я за ним сумувала...Сем це моя любов forever.
Я почула дзвінок в двері собака зразу загавкав.Я подумала що це тато,можливо щось забув.Я відкрила двері і розчарувалась.Знову цей придурок Марк.
-Що тобі?-сказала я,а він обперся об дверний косяк.
-Ну що прийдеш сьогодні?-заграв він бровами.Як він мене бісить!!!
-До придурків не ходжу.-закотила я очі
-А я думав,що всіх відьом спалили-він,і Сем загарчав-О я бачу в тебе появився дружок?
-Сем,фас!!!-собака побіг на Марка на що той запищав я 5-ти річна дитина.Я засміялась.
-Навіть...я так голосно....ще не пищала-говорила я перериваючись на сміх.
-Ой,ой,ой-з'язвив він
-Слухай,а йди но ти звідси-сказала я закриваючи двері,але він її притримав.
-Краще не зв'язуйся зі мною-підморгнув хлопець і закрив двері.
-Ну що за ідіот?-сказала я в голос.
-Ей я все чую-почула я голос хлопця з-за стіни.
Ні ну тут точно стіни картонні.
---------------
1 фото-Марк