Мій сусід ПСИХ

Глава 20

Йшовши довгим коридором перед собою я побачила постать.Серце стукало в п'ять разів швидше,мені здавалось що ще трішки і воно вискочить.Це була Діана.Що вона хоче від мене?

-Привіт Влада,не забула мене?Сподіваюсь що ні.Нам потрібно поговорити-сказала дівчина хитро усміхнувшись.

-Відійди від мене.

-Я повторяю,НАМ потрібно поговорити

-В мене немає бажання взагалі про щось з ТОБОЮ розмовляти-сказала я навмисне виділивши слово "тобою".

-Ну як хочеш,не хочеш по хорошому,буде по поганому.

Дівчина різко вдарила себе по лиці.Розтріпала волосся та трішки порвала свою білосніжну сорочку.

-Що ти робиш???-запитала я.

Вона не промовивши ні слова,розмазала помаду по лиці.Потім витягнувши з рюкзака фляшку води та відкривши її,вилила воду на себе.Тепер її нарощене волосся було мокре.

-Ти ненормальна!Що ти робиш???

-Не я роблю,а ти робиш-відповіла дівчина-Залишилось добавити лише жалісні слізки на очах,думаю директору це сподобається.

         ***
Я сиділа в кабінеті директора.Тут тхнуло дешевою туолетною водою.

-Я повторяю,ще раз і ще раз Я цього не робила-уже вкотре заявляла я.

-Але докази показують інше-мовив директор-Ти мусиш вибачитись перед Діаною

-Лише вибачитись??Та вона знову опозорила мене,виставила мене посміховиськом!Мені замало її вибачення.-прокричала Діана і директор важко зітхнув

-Владо,або ви вибачаєтесь,або я змушений виключити вас зі школи.

-Що???Я не збираюсь вибачатись перед нею.Я цього не робила!

-Ти впевнена?-директор запитально глянувши.

-Я не буду вибачатись,бо я цього не робила!Все до побачення!-крикнула я вийшовши з кабінету.
             ***
Продзвенів дзвінок.Я сижу на лавці навпроти шкільної їдальні.

-Привіт,розказуй що директор говорив-сказав Марк підсівши до мене.Я його навіть не помітила.

-Нічого особливого,мене просто виключать з школи.