Мій сусід ПСИХ

Глава 7

Я була дуже зла,Марк хотів щось добавити,але потім махнув рукою і пішов.
-Скажи,він завжди був таким придурком?-спитала я Остапа,який сидів з відкритим ротом.
-Ем..Насправді ні.Я не знаю,що сталось з ним останнім часом.Він так змінився.Цікаво,що на нього так повпливало?Наприклад, я й гадки не маю.
-Зато я маю.Алкоголь і вічне гуляння.Ой...ік...Ні я...ік..Не пииив!-говорила я відтворюючи голос Марка,від чого Остап засміявся.
-О,так.Ти б бачила як минулого літа він приїхав до мене п'яний додому,з питаннями: "Де мій бінокль?".-від його слів я голосно засміялась.
-Бінокль?-я,запитально глянувши на нього.
-Я питаю:" Який бінокль?",а він:"Не знаю,вчорашній і взагалі,що ти робиш в моїй квартирі?"-від цього я ще більше розсміялась.
-А він ще говорив мені,що п'є рідко.
-Він так усім говорить.
-Доречі,де всі?Єва в палатці,я забула її спитати де вона була.-Я,глянувши на хлопця.
-Вони хотіли відволіктись від цієї ситуації,тому пішли грати у піонер бол.-після його слів я глянула на годинник.
-Ого,пів десята.Я дуже хочу спати-Я,позіхнувши-Тому,ще раз дякую за кофту і надобраніч.
-Солодких снів-Остап,усміхнувшись.
          ***
Ми знову їхали в автобусі.Я старалась заснути,але через шум не могла цього зробити.Цю ніч я спала дуже погано і ще крім того,зранку я проснулась з нежиттю і кашлем."Супер".
-Хочеш подивитись фільм?-спитала мене Єва
-Ооо так,а який?
-"Прокляття Анабель 2"
-Добре-відповіла я  відчуваючи що сьогодні знову не засну.
           ***
-Дім,милий дім-говорила я відкриваючи двері своєї квартири.На мене зразу накинувся Сем.
-Привіт,мій хлопчику...так...я теж тебе люблю-говорила я до пса.В той момент в свою квартиру заходив Марк,я глянула на нього і ми зіткнулись поглядами.Я зразу відвела погляд і закрила двері.Чесно кажучи,я була здивована.Ні,не так.ДУЖЕ ЗДИВОВАНА.Я перший раз бачу його таким "розбитим" і подавленим. Темні круги під очима свідчили,що він не спав.Невже це через мене?Знаєте можливо це звучить жорстоко,але так йому й треба.Через нього я мусила мерзнути вночі і морально принижуватись перед всіма.З моїх роздумів мене вибив дивний звук ніби щось рветься.
СЕМ ПОРВАВ ПАПІР ЯКИМ Я ОБКЛЕЇЛА СТІНУ І ПЕРЕЛІЗ В КВАРТИРУ ЦЬОГО ПРИДУРКА!!!Ну ні,тільки не це.
-1...2...3-рахувала я і як на замовлення,пролунав гучний писк хлопця,який можливо було чути на весь квартал.Я зігнулась від сміху,але через декілька секунд знову стала серйозною.
-Ааа,забери його-пищав хлопець на,що Сем голосно гавкав.
-Сем до мене!-але собака вперто залишався в квартирі Марка.
-Сем до мене,на-на бери,в мене є щось смачненьке для тебе-після моїх слів Сем повернувся в мою квартиру і почав мене облизувати.Через дирку в стіні я бачила,що хлопець був досі наляканий.Мені різко стало погано,я почала кашляти,і ніяк не могла зупинитись.Я почала задихатись,але через декілька секунд це минуло.
-Все добре?-забезпокоїно спитав Марк.
-Так-говорила я уривчасто кашляючи-Застуда-додала я.
-Це все через мене...-говорив він-послухай Влада прошу вибач за цю дурну ситуацію.Ми чесно не хотіли так зробити,не знаю що тоді на нас найшло.
-Марк...Мені потрібно подумати,розумієш?Все дуже складно,я не можу прийняти той факт,що могла померти!Це все дуже серйозно.Я не розумію,чому ти так ненавидиш мене,щоб поступити так зі мною?Що я тобі зробила,що ти так ставишся до мене?-спитала я його дивлячись йому прямо у очі.