Мій сусід ПСИХ

Глава 24

Ще декілька секунд і я буду на льоді.Дивне відчуття переповнює мене.Зацікавленість,страх та радість змішались,але не дивлячись на це я старалась залишатись спокійною.

-Влада,а тепер спокійно переставляй ноги на лід-промовив Марк тримаючи мене за руку.
Я акуратно переступила і відчула,який слизький каток.

-Так,а тепер я навчу тебе кататись.-хлопець стояв ззаді тримаючи мене за талію-Тільки не роби різких рухів.Ти мусиш переставляти ноги так,ніби ти малюєш ялинку.

***
Через хвилин 20 я вже могла самостійно кататись на катку.Страх який був покинув мене і тепер я вільно могла насолоджуватись моментом.

***
Ми сиділи в кафе.Тут темно.Ну звісно,ми ж сиділи у віддаленому від усіх куточку.Світло було неяскравим.Інтер'єр був простий,але зі смаком.Хлопець щось захоплено розказував про своє дитинство,а я тихо сиділа попиваючи своє Лате.Я лиш тільки зараз зрозуміла,як сильно він мені подобається.Його гумор,манера поведінки,зовнішність...Марк став мені таким близьким,що я не уявляю себе без нього.Це так дивно...
Коли хлопець замовк,в мене появилось дивне бажання

-А знаєш...-повільно говорила я-Мені хочеться вина

-Вина?-спантеличено перепитав він.

-Так вина.А що тут такого?
***
Ми вже сиділи в нього в квартирі з бутилкою вина.Я була п'яна,але досі могла нормально говорити.Навідмінно від хлопця.

-А зна...єш Влада-говорив паузами Марк-Я тебе...люблю

-Давай краще ти відіспишся,бо на п'яну голову ти говориш дурню.

-Я не...я не п'яний

-Я бачу.Лягай спати.

Хлопець зняв футболку і плюхнувся на ліжко.
-Але ти спиш зі мною.-сказав Марк похлопавши рукою по ліжку біля себе.

-Ти ту якось сам...мені треба йти...там Сем..

-Еее ні,я так просто...ік...від тебе не відстану.-промовив хлопець гикаючи-Без тебе...ік...я не засну.
Я важко зітхнула.
-Ну добре я полежу з тобою декілька хвилин і все.
Я також плюхнулась на ліжко.Втома накрила мене з ніг до голови.Я відчула,як хлопець обійняв мене за талію,і притиснув до себе.Я хотіла його вдарити,але забракло сил.Єдине про що я думала,це про сон.