Мій сусід ПСИХ

Глава 23

Сьогодні до школи я не пішла.Я знаю,що дуже багато пропускаю,але сьогодні мені хочеться відпочити.Сем лаяв випрошуючи ранню прогулянку,тому виспатись мені не вдалось.
В своїй шафі я взяла перші джинси та кофту,які попались на очі.Раптом я почула звук есемески на телефоні.Ліниво підійшовши до комоду біля ліжка,я взяла телефон.Повідомлення було від Марка.

Сьогодні о 18:30 чекаю тебе в т.ц. "Вікторія"

Дочитавши коротке,але змістовне повідомлення,я ляснула себе по лиці.До мене тільки щойно дойшло,що я маю піти з Марком на каток.Є лише одна невеличка проблема.Я НЕ ВМІЮ КАТАТИСЬ НА КОВЗАНАХ.Який це буде позор.Я вже уявляю,як буду падати на льоді.
Можливо відмовитись?
-Влада,він ж твій сусід.Ти від нього не втечеш-сказала я в голос, вдягаючи куртку.
            ***
На вулиці грудень.Але зима взагалі не відчувається.Це мене гнітило.Я обожнюю зиму,сніг,лижі чи санки.Особливо чаруючі зимові свята і ця атмосфера очікування Нового року весела,тепла метушня.Але зима без снігу не-зима.
           ***
Цілий день я провела за переглядами фільмів.Як би мої батьки знали,що я роблю в шкільний час,то б забрали назад у Київ.Глянувши на годинник я дуже здивувалась.Була 5 година,тобто у мене є лише півтори години,щоб зібратись і доїхати.
Я швидко помила голову та трохи підкрутила пасма волосся.
З шафи я витягнула чорні джинси на високій талії і чорну товстовку з кольоровим принтом.Сподіваюсь це не буде виглядати ніби я у траурі.
           ***
Уже зібрана я взувала кросівки.Я хвилювалась,адже такого побачення в мене ще не було.
-Сем,побажай мені удачі-собака гавкнув-Буду вважати,що ти це зробив-сказала я Сему,закриваючи вхідні двері.
           ***
На годиннику було 18:25.Я доходила до катку.Недалеко я побачила постать Марка,він стояв до мене спиною.Тихо підійшовши до нього я накрила його очі своїми руками.Хлопець розгубився,але потім забравши мої руки з своїх очей заговорив:

-Привіт Влада,радий що ти прийшла.-він обійняв мене,що трохи мене здивувало.

-Я не могла не прийти.

               ***
Ми сиділи на лавці взуваючи ковзани.

-Чесно кажучи,я впевнена,що без травм не обійдеться-сказала я.

-Не хвилюйся,все буде нормально.

-Ти добре катаєшся?-запитала я у хлопця.

-Ти будеш перша кому я це розкажу,але я вже 7 років професійно займаюсь фігурним катанням.

-Серйозно?-я була здивована-Ну що ж,це означає що я можу довіритись тобі,фігурне катання це круто.