Мій сусід ПСИХ

Глава 6

Я проснулась від дикого холоду який  "ламав кістки".Я лежала в своїй палатці.На вулиці вже було темно.Мені було ДУЖЕ холодно весь одяг був мокрий.Я почула чиюсь розмову:
-Марія Іванівна,будь-ласка обійдемось без поліції-це був голос Марка,я точно його впізнала.
-Як без поліції?Ви ледве не вбили мені дитини!Ви розумієте,що я несу відповідальність за всіх вас?
-Я вас прошу давайте без поліції.Ми вибачимось і все владнається.Такого більше не повториться.-запевняв її хлопець
-Мені ще потрібно подумати.
Я встала і зрозуміла що вся тремчу.Я вийшла з палатки і побачила на собі два погляда.
-Сонечко,Владочко з тобою все нормально?-спиталась у мене вчителька
-Так,все добре.
-Сьогодні автобус не зможе тебе забрати,тільки завтра зранку,ми поїдемо всі разом.
-Нічого страшного,перетерплю.
-Добре відпочивай,тобі Єва мала передати сухі джинси підійди до неї будь-ласка.
-Підійду.
        ***
Я сиділа біля вогнища і грілась.За весь цей час Марк навіть не сказав мені слова.Це й на караще.Єва передала мені сухі джинси,але кофта досі була волога,я тремтіла.До мене підсів якись хлопець,я зразу впізнала його,він врятував мене.
-Дякую...Дякую,що врятував мене-ніяково промовила я.
-Як ти здогадалась?Точніше немає за,що.Я б не міг зробити по іншому.
-Тепер я перед тобою в боргу.Доречі я Влада!-сказала я
-Остап.-сказав він і подув вітер.Я почала ще більше тремтіти,і по моєму тілу пройшлось стадо мурашок.
-Ти ж вся тремтиш.Зачекай секунду-сказав хлопець і зайшов у свою палатку.Через декілька секунд він повернувся з чорною товстовкою в руках.
-Знаю вона хлопчача і завелика,але це краще ніж сидіти в мокрому светрі.
-Ой,дякую.Мені дійсно дуже холодно і це зараз дуже доречно дати мені кофту.- я,і забрала в нього з рук товстовку.
-Немає за ,що.-Остап,і я побачила,що хтось підходив до нас.Це був Марк
-Влада,нам потрібно поговорити.-сказав він.
-Мені здається,що нам не має про що розмовляти.
-Ні,є.Пішли відійдем.
-Говори тут,я не збираюсь нікуди йти З ТОБОЮ.Хто зна,можливо знов мене втопити захочеш?
-Будь-ласка вибач,я не думав,що все так станеться!Це мав бути просто дурний жарт!
-Це не був дурний жарт!Я ледь не втопилась,як би не Остап!Що б ти робив ,якщо я б померла?!-спитала я його і глянула йому в очі,але він промовчав.
-Послухай..
-Йди звідси-перебила я Марка
-Будь-ласка вислухай!
-Йди звідси!Я знати тебе не хочу!