Мій сусід ПСИХ

Глава 18

***
Уроки в школі йшли нудно та довго.Настрою в мене взагалі не було,а ще дуже хотілось спати.Ці думки нагадали мені одну історію.
"Спогади
Мені було лише 10 років,а я вже всім серцем ненавиділа школу.
-Донечко,мила пора вставати!-будила мене мама.Я неохоче відкрила очі та глянула на неї.
-Коли я стану президентом,зроблю школу в другій половині дня!"

Ці спогади заставили мене усміхнутись.Дійсно, в деяких країнах школа існує в другій половині дня.Хочеш приходь вранці,хочеш приходь після обіду.Ех...Як жаль,що у нас такого немає.

Навідмінно від мене,Єва сяяла усмішкою.Між нею і Тарасом все ж таки щось є.І я підозрюю,що це більше ніж симпатія.Але це лише підозри і мені залишається лиш сподіватись,що дівчина колись просвятить мене тим,що ж відбувається між ними.
***
Нарешті я вийду з цієї тюрми.
Тепер і з мого обличчя не зникала усмішка.Я витерпіла цих 7 уроків і тепер я законно можу відпочити.
Вийшовши з школи я почула,як хтось мене гукає.Це була Діана,яку я недавно привселюдно попустила.

-Чорт-тихо пролаялась я,зробивши вигляд ніби її не чую.

Різко хтось потягнув мене за плече.Невстигнувши кліпнути,я опинилась за школою.Там стояла Діана і,ще двоє невідомих мені хлопців.

-Що ти хочеш?-спитала я.Дівчина підійшла до мене і крикнула мені в лице:

-Ти думала те,що ти зробила мені так просто минеться?!-вона штовхнула мене від чого я вдарилась об стінку,яка була позаду.Спина неприємно заболіла,хотілось плакати,але я не буду принижуватись перед нею.
-Так знай,я не пробачаю!-злісно шикнула вона махнувши двом хлопцям рукою.
Різко я відчула,як один з них вдарив мене в живіт.Від цього болю я зігнулась і впала на коліна.По лиці покотились гарячі сльози.Я відчула знову різкий біль в руку,потім в плече.Ще раз,ще раз,ще раз...
Я вже захлиналась сльозами.Перед очима все розпливалось.

-Достатньо з неї-почула я голос поряд з собою.

Я прокашлялась кров'ю.Від цього ще більше хотілось плакати.
***
Я не пам'ятаю скільки пролежала на землі,як дойшла додому.
Все тіло ломить.Зайшовши в душ і знявши футболку я жахнулась.Всі руки та живіт в синцях.Це була не я.Це була інша дівчина,в дзеркалі не моє відображення.Я не вірю...
***
Після душу одівшись у піжаму на довгий рукав,я лягла у ліжко.Сем лежав біля мене.
На душі було пусто.Я згадувала те,що сталось за школою.Від цього сльози потекли по обличчю.
Я почула дзвінок в двері.Сем загавкав,але у мене не було сил на те,щоб встати.Дзвінок повторився.
Через декілька секунд у проломі стіни була знайома постать.Марк.Я не хочу,щоб він бачив мене в такому стані.Я швидко закуталась в одіяло,щоб не було видно синців і стерла сльози.