Наш світ невпинно йде вперед

29 1 0
                                    

Наш світ невпинно йде вперед,
І з кожним кроком усе швидше.
Але скажу, насамперед,
Незмінно лиш людина дише.

Минають дні, ідуть віки,
Що змінюють закони, нрави.
Десь гинуть іншії світи,
Незмінна є лиш чашка кави.

Можливо, люди і живі,
І мають справи і бажання,
Та душі їх давно гнилі,
Приречені лиш на скитання.

Дні починаються із кави, може, чаю,
І так звичайно, сіро, як завжди.
"Я знову ранок новий зустрічаю,
Минулий забуваю назавжди".

Робота, школа, дім, свої турботи,
Можливо, десь є трохи кольорів?
Відкинути з життя б усю мерзоту
Відтяжних і самотніх вечорів.

Ти дихай повністю, в усі легені,
Вдихай морозний вітер і тугу.
Нехай тече свобода... Воля в венах!
Адже життя твоє не є в боргу.

Мої віршіМесто, где живут истории. Откройте их для себя