"А світ мене ловив - та не спіймав!"
Повторюю цю фразу безупину.
Мені цей вираз вже девізом став
У першу ж ту важливую хвилину.
І ці слова дають мені мотив,
Наснагу з ліжка встати спозаранку,
Тримати опір, мати супротив,
І випивати соку нову склянку.
Повторюю її, коли сміюсь
І сльози ллю, коли читаю книгу
Коли люблю, сумую і боюсь,
Коли душа співає безупинно.
Коли схід Сонця зустрічаю з тим,
Кого люблю, чи плачу від розлуки.
Коли життя здається там легким,
Як чуєш ніжні арфи звуки.
Глядиш вперед - не бачиш горизонту,
Там зорі сяють в небі, вдалині,
На полі бою власного же фронту
Закутий в лід, палаєш у вогні.
На хвилях почуттів нових, глибоких,
У ритмі серця, у своїх думках,
Ти робиш все нові й новіші кроки
Й тримаєш свою мрію у руках.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Мої вірші
AcakТут я викладаю свої думки, емоції, почуття і, часом, страхи... Тематика різноманітна. Любіть мистецтво, в якому б вигляді воно не було...
