Мої вірші

Українська пісня

Пейзажі мистецтва - це соло,
Це голос творця, це любов.
Це любов до мистецького слова,
До своєї роботи любов.

Це щастя пісенне від фарби,
Кольорове натхнення гітар,
Естетична краса дефірамбів,
І римований подих литавр.

Це віршове намисто на стінах,
Це музична картина в листах,
Це пісенная пам'ять у кінах,
Закарбована в цілих віках.

І величні таланти до ролі,
Мистецькі хисти до наук,
Фортепіано поволі
Виводить сонячний звук.

На фото горить захід сонця,
На струнах малює зайчат
І заглядає в віконця
Колискова про Сон для малят.

Засвіт встали козаки в жупанах,
Ідуть захищати свій край,
Гімном Вкраїни хай стане
Пісня Марусі Чурай.

Заповіт і Послання Шевченка,
Беркут Івана Франка,
Вірші Ліни Костенко
І кіно Довженка Сашка.

Contra Spem Spero від Лесі,
Музичний талант у віршах,
Перші сторінки у пресі,
Перед першим виступом страх.

Українські таланти прекрасні,
Наче сонце яскраві, ясні,
Вічні як небо, незгасні,
Переливчасті, наче пісні.

Ми - народ незалежний і вільний,
Ми - нащадки козаків, князів,
Дух наш незламний і сильний,
Не достойний лиш сказаних слів.

Ми достойні легенд і прислів'їв
За пролиту вкраїнськую кров,
Ми достойні зірок і сузір'їв
За добро й найвірнішу любов.

За сльози гіркі, за відраду,
За вірші, за пісні, за людей,
За прощену темную зраду,
За сотні відкритих дверей.

Ми страждали століттями, люди!
Були голод, і війни, і гніт,
Були зрадники, були Іуди,
Що залишили проклятий слід.

Наша мова, історія, віра,
Наш талант, наші люди й земля,
Наш характер, пісня і ліра,
Всі традиції, рідна сім'я.

Наш народ, він багатий без грошей,
Весь наш скарб - це любов неземна,
Нам не треба великих розкошей,
Бо в душі бідноти в нас нема.

"Ми - вкраїнці!" Це гордо і звучно,
Бо це пам'ять в багато віків,
І гімн хай лунає наш гучно,
Гімн козаків, хлібів і вінків.