Скажу, що любові всевишній
Присвячую вірші свої,
Сучасній, майбутній, колишній,
Не знаю, знаю - моїй.
Чудовій, гіркій і болючій,
Солодкій, неначе нектар,
Щасливій, крилатій, пекучій,
Чарівній, живій, наче Дар.
Вона, наче іскри вогненні,
Горить і палає в душі,
Або, може, як води студені,
Що вкривають поля споришів.
Вона тягне муку із серця,
Вона солодить мою кров,
Вона - кришталеве люстерце
Моїх надвечірніх розмов.
Любов грає музику долі,
Що за нами іде повсякчас,
Зігріває думки захололі,
Додає до природи прикрас.
Вона наша опора, людськая,
Ми без неї - бездушні ляльки,
Вона зірка на небі нічная,
Що ховає всі сни в коробки.
Довіряти любові не страшно,
Починаючи нові шляхи,
Зрозуміти нам треба - прекрасно,
Так літати, неначе птахи...
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Мої вірші
De TodoТут я викладаю свої думки, емоції, почуття і, часом, страхи... Тематика різноманітна. Любіть мистецтво, в якому б вигляді воно не було...
