Мені болить і я не знаю
Скільки буду ще терпіти...
Себе я наче забуваю...
А скільки буде ще боліти?
Душа пече і сльози ллються,
І сил немає ні на що...
Я відображення боюся,
Бо бачу в ньому казна що.
Глядять на мене очі мертві,
Вони неначе не мої...
Хіба це я? А де "я - вперта",
Що в руки все бере свої?
Невже я вигоріла швидко?
Невже здалася просто так?
Від себе вже самої гидко...
Невже бо я - черговий брак?
І струни рвуться... І так важко...
І руки опустились знов...
Хіба воно таке щось варто?
Та схаменися ти! Агов!
Та ні... Змирилась... Не молюся...
І сил немає ні на що...
Я відображення боюся,
Бо бачу в ньому казна що...
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Мої вірші
AléatoireТут я викладаю свої думки, емоції, почуття і, часом, страхи... Тематика різноманітна. Любіть мистецтво, в якому б вигляді воно не було...
