Клан Ювелірів

Розділ 23

POV Ілайя

- Що від тебе хотіла Далія? - я запитала Сев, зайшовши в кімнату, коли перед цим мені прийшлося вийти, бо жінка по її словам «мала серйозну розмову з донею»

- В суботу в нас виставка. - без емоцій промовила дівчина, надалі дивлячись в телефон.

- Виставка? - перепитала, бо перший раз про це чую.

- В місті кожного року відбувається виставка ювелірних виборів, і ми вибираємо макет найкращої моделі і нагороджуємо, або забираємо автора у нашу фірму. - вона закотила очі.

Здається, декому це не подобається.

- І що тобі не цікаво?- вирішила я зразу дізнатися на рахунок цього.

- Ні! Там досить цікаво. - але на її обличчі не було і краплинки радості.

- То чому ти така невесела? - я присіла біля неї.

- Просто мені вже набридли ці вечірки. - вона вимкнула телефон і подивилася мені прямо в очі. - Я б хотіла разом кудись з'їздити, щоб було так, як в Корті.

- Мені не дуже хочеться. - я зразу згадала, що я пережила.

- Ні! Я хочу, щоб ми компанією провели час. Дивилися фільми, каталися на конях.

- Знаєш, я зрозуміла, що трішки не в тій компанії. - я зізналася, бо завжди відчувала себе не в своїй тарілці.

- Ти про що? - вона сіла на ліжку.

- У всіх вас є те чого ви хочете. Ви маєте все. Ходите на вечірки, а я лише прислуга. - взагалі без емоцій промовила, мене це взагалі не розчаровувало. Майже.

- Знаєш, - промовила тихо Сев. - мене це теж розчаровує. Тому що ви з Єгором класна пара, але вам батьки навряд чи дозволять зустрічатися.

Від її слів я засміялася.

- Навіть, якщо не вплутувати Єгора. Невже ти думаєш вони мені дозволять з тобою дружити. - я нічого не могла прочитати в неї на лиці. - Гаразд! Я йду до Єгора.

- Навіщо? - не зрозуміла вона.

- Прибирати! - я посміхнулася.

В неї на лиці появилася хитра усмішка.

- Йди! - грайливо прошепотіла вона і почала показувати непристойні жести.

Я кинула в неї подушку і пішла до дверей, а вона мені кинула її у відповідь, але я встигла за собою закрити двері і подушка полетіла в двері.