НОРТКЕРР ІІ Життя, що тікає крізь пальці

Глава 12

1

Зранку в домі відчувався поспіх.

Коли прокинулася, Тео поруч не було. Вийшла у вітальню, скляні двері на двір були прочинені, побачила, як він тренується біля басейну.

Знала, що це означає. Кожний справляється з горем як уміє.

Сьома година, всі ще спали. Сіла пити каву, спостерігаючи за ним, не хотіла заважати. Закінчивши, коханий зайшов до кімнати, обличчя було зосереджене, погляд дещо відсторонений. Я залюбувалася цим спокоєм, який його опановує після вправ. Вкотре про себе подумала, як навіжено люблю. Є щось у ньому недосяжне для усіх, навіть для мене, якась висота духу, іноді це видно неозброєним оком. Він справді занадто хороший для цього світу...

– Потрібно збиратися, поквапся, – поцілувавши у чоло, повідомив.

По тону було схоже, що він серйозно налаштований. Схоже вся романтика відкладається у довгий ящик.

Зі спальні показався Адам. Вигляд мав стомлений і роздратований.

– Прокинувся? Добре, часу обмаль.

– Я лише пірну на хвильку, – згідно відповів братові й рушив до басейну.

– Піди розбуди Бо... – попросив мене Тео.

Я слухняно підвелася з наміром йти до її спальні, та Адам неочікувано мене зупинив:

– Алекс, вона... – хитнув у бік своєї кімнати.

Моє лице аж перекосило. Та він, що – остаточно втратив глузд?!

– Ти геть не в змозі себе контролювати?.. – злісно прошипіла я, накинувшись на нього...

– Охолонь, – байдуже кинув, – нічого не було, вона сама прийшла...

– Сам охолонь!..

– Якраз збираюся...

– Годі, – м'яко, але рішуче обірвав нашу перепалку Тео, – в нас немає на це часу. Йди її буди. Адам швидко.

Так, схоже Тео взяв все у свої руки, певно, зрозумів, що справа потребує холоднокровного підходу.

– А Ден і Бріссіт?

– Вони залишаються. Як відійде від снодійного, він посадить її на літак додому, й приєднається до нас.

Ну, ясно. Хтось спав, а хтось складав план дій. Сперечатися не було резону.

Пішла будити Бо, поки Адам плавав.