Білосніжка

Глава 24.

Чімін сповз по стіні на підлогу і обхопив себе руками.  Він не міг повірити, що секундою раніше побачив у Намджуні альфу, що мало не накинувся на нього.  Від цього було соромно до смерті, але шкіра горіла, вимагаючи дотику.  Чімін тихо 

застогнав, сховавши обличчя у згині ліктя.

 «Справився?»  — насміхався внутрішній голос.

 - Чімін-а!  — у приміщення залетів Сокджин.  - Гей, що таке?  Де болить?

 Чімін підняв голову і глянув на старшого омегу.  Адже вони розмовляли зовсім недавно.  Джин переконував його, що все добре, що він анітрохи не сердиться на його втечу, не дорікав, вибачався за те, що не розповів про Юнгі, що вони не поговорили про все раніше.

 — Як ти опинився тут?

 - Неважливо.  Що трапилося?

 Чімін знову відчув запах альфи і зіщулився сильніше.  А він і справді думав, що зможе пристосуватися до нових умов, що зможе стати незалежним.  Йому подобалася пропозиція Намджуна, він хотів працювати, щоб не завдавати нікому незручностей, стати самостійним, щоб Джину не потрібно було наглядати за ним і переживати за нього, щоб опікун продовжив жити з тими, хто був йому дорогий.

 - Все гаразд.

 Чімін не хотів визнаватись у слабкостях, але відчував себе паршиво.  Шкіра вогнем горіла, і його тягло до будь-якого альфи з непереборною силою.  Чорт забирай, та його навіть до Намджуна тягне!  Гірше не вигадаєш.

  - Добре, - не став сперечатися Сокджин.  — Але давай ляжеш у ліжко і трохи відпочинеш.

 Чімін заперечив би, але від присутності неподалік Намджуна його скручувало в тугий вузол.  Альфа.  Чімін облизнув пересохлі губи і знову глянув на опікуна.  Цікаво, що зробив би Джин, дізнайся, про що саме зараз думає його підопічний?

 А Сокджин нічого не розумів, бачив у ньому щось чисте, що можна зберегти.  Він ще не знав, що зберігати нічого.  У Чіміна навіть думки брудні.  Про чужого альфу.  Він навіть порадувався, що пов'язаний з Юнгі, а то зараз уже притискав би Намджуна до стіни і роздягав.

 О. Не варто було думати про оголене тіло альфи.  Чімін реготав собі під ніс і цим налякав Сокджина ще більше.

 - Чімін?

 Йому захотілося, щоб Сокджин пішов.  Відвернувся від нього, кинув. Бар'єри в голові ламалися, кришилися один за одним, зриваючи всі межі, знищуючи все добре.