Білосніжка

Частина 2. Глава 13.

Пробіжка рано-вранці навколо річкового каналу несподівано стала приносити задоволення, хоча два тижні тому Чімін починав задихатися вже на десятій хвилині своїх занять. Але зараз він навчився витримувати спокійний, легкий темп у тиші міста, що ще не прокинулось. Музика в навушниках надавала пробіжці особливу атмосферу і відволікала від роздумів.

Втікши сходами вниз, Чімін звернув на стежку алеї, пробіг повз дівчину, яка вигулювала кудлатого пуделя, і знову повернувся до води. Все, що відбувається з ним останнім часом нагадувало дивовижний сон. Життя змінилося так кардинально, що іноді, коли Чімін думав про це, його охоплював справжній страх. Хіба міг він колись подумати про те, що бігатиме по районах Мендона у спортивному костюмі, що коштував стільки, скільки його дядько і за рік не отримував? Хіба міг подумати, що якось у нього буде будинок, в якому його чекають, і людина, яка стане ближчою від рідної матері? А те, що в нього з'явиться друг, з яким можна говорити до ранку про все на світі? Навіть у школі справи були казкові. Звичайно, багато хто продовжував косо дивитися на нього з-за кольору волосся, а деякі намагалися зачепити образливими словами, але у нього був Техьон і нові однокласники, більша частина яких прийняла його спокійно. А ще в нього був Хосок і заняття танцями, на які Чіміну приходити у справжнє задоволення. Танцювальна група, на диво, теж прийняла його по-дружньому, хоча один альфа все-таки починав жартувати над ним, але Хосок, почувши подібне, перетворився на справжнього демона. Більше ніхто Чіміну його колір волосся не пригадував.

Переходячи на крок, омега подумав про те, як сильно змінився його темп життя. Раніше він був зайнятий лише підручниками та важкими підробітками, а вночі, як пустельник, забирався у свою нору, ховаючись від дядька. Зараз він спілкується з однолітками, займається боксом і танцями і спокійно може дозволити собі повалятися в ліжку. Але витравити за такий короткий час минуле життя не виходило навіть за належного старання.

Закінчивши з пробіжкою, Чімін піднявся додому.

- Повернувся? - позіхаючи, вийшов із ванної кімнати Сокджин. - І не ліньки ж тобі вставати так рано.

- Боббі каже, що біг допоможе мені у подальших тренуваннях, - роззувавшись, відповів Чімін.

- Цей твій Боббі дуже багато змушує тебе займатися, - невдоволено насупився Сокджин. - Ти й так утомлюєшся. Може тобі скоротити тренування?