Ніч знову була не з найкращих, навіть можна сказати найстрашнішою, і це стало останньою краплею. Олександра мучив головний біль, на відміну від Данила, якого мучив біль у ділянці грудей. Привид не зникав, вона знову блукала по всіх кімнатах квартири, видаючи при цьому моторошні голоси людей, які кричали від страху чи то від болю, який їм хтось завдавав. З одного боку можна було почути хрускіт кісток, з іншого жахливий рев чи лезо ножа. Після такого як тільки не збожеволіти. Данил, встаючи за свічкою, впав просто на купу кісток під ним, які повільно перетворювалися на людей, обертаючись м'язами та шкірою.
Його волосся ніби посиділо, а сам він не міг і поворухнутися, у нього мова відібрало, а шкіра зблідла, до того що кінцівки синіли. Олександр тим часом з жахом дивився на темні тіні кімнати, що повзували по стінах, і скрипучи по підлозі. З кута кімнати почала литися річка темної матерії. Він заплющив очі і почав читати молитву. Данил порожньо дивився в одну точку і поборов себе, добіг до свічки біля іконостасу і запалив її. На щастя світало і півні вже прокидалися. І спільним перше рішення було викинути картину взагалі.
- Це просто жах! Та жінка хлопчика, хотіла мене занапастити!" Кричав Олександр упаковуючи в папери цю картину. Данил ходив з одного кінця кімнати в інший, при цьому підлога скрипіла під його ногами раз за разом . І коли Олександр закінчив, вони наділи верхній одяг і вийшли на вулицю. Консьєржа сьогодні не було, на вулиці Не дивлячись на сніг— тепло, немає вітру, лише деякі хмари і промені сонця.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Брехня задля порятунку
AdventureТут немає стереотипного кохання. Книга, написана мною. На роботу якої впливали події цих часів. Саме остані глави потрарили до( 24 лютого-15 березня). Ця історія про різні виміри та погляди на життя. Тут ми завжди шукаємо внутрішній зміст книжкових...