Брехня задля порятунку

XIV глава

Де вони прибули кімната здавалася, простою окрім блискучої сфери, яка звисала зі стелі і не була ні до чого приліплена. В основному це була повністю біла кімната, в якій була сфера і під нею земля як клумба, на якій була поставлена ​​амфора, вся з темного мерехтливого матеріалу. Аргос підійшов ближче до Олександра і попросив підтримати його мантію. Далі він взяв амфору в якій була рідина, що спадала з цієї сфери, і вилив її вміст на землю. Миттю почав рости паросток. Давидов не міг повірити очам.

- От як тобі наука пішла вперед!

- Можливо невдовзі, але не зараз. Я тебе покликав із собою, щоб дати роботу. Чи бачиш ця амфора щоразу набирає рідину зі сфери сну. Не можна допускати того, щоб вона була переповнена. Потрібно завжди її вміст виливати на цей паросток. Не дивуйся, якщо він згниє. Це рослина Фенікс. Живе, помирає, воскрешає.

- Дякую, за пояснення. Однак мені цікаво, що буде все-таки якщо амфора переповниться. Адже рідина все одно буде текти на землю, і сенс, будьте ласкаві, набирати і виливати її?

- Адже поглянь з чого зроблена вона, це темна матерія. Вона просочує тією силою цю воду, що дозволяє не поринути в сон усьому нашому князівству.

- Однак що ж поганого в тому, щоб жити у світі снів?

- Тобі доведеться колись прокинутися, а ти не зможеш. "Аргос взяв з його рук мантію і вийшов з цієї кімнати по собі нічого більше не сказавши. Олександр ще хвилину дивився на двері, після чого сів навпроти амфори і спостерігав коли вона знову наповниться, перебираючи в руці якусь річ. Адже нічого тут більше не можна було робити.

Принц стояв у цей час біля військового табору, як за лічені хвилини він туди дістався невідомо, відомо лише те, що цей табір розташований за кілометр від палацу. Тут були всі подоби людського тіла, крім одного який стояв у задньому ряду. На вигляд 9 футів і вся шкіра фіолетового відтінку, та замість рук у нього були щупальця, а волосся на голові і близько не було. Солдати побачивши Аргоса Кревського стали по будові смирно. Спереду вийшов Дарсель, він поклав руку до серця.

- Шановний Аргосе Арагонський! Кожен наказ виконується невідкладно. Піхота готова! Морські війська готуються до навчання з сьогоднішнього дня.

- Похвально, генерале. Але надалі прошу помітити, що це треба робити раніше. І поспішіть, з морськими військами, нехай будуть готові вийти на воду із завтрашнього дня.